Курси НБУ $ 44.71 € 51.62

МАЛЕНЬКА ЖІНКА І ЇЇ ВЕЛИКА СІМ’Я

У свої 44 роки локачанка Серік Абраамян виросла до 1 метра 28 сантиметрів. Але ця маленька жіночка має “великого” чоловіка і двох гарненьких діточок.

Таким людям, як вона, важко пристосуватися у цьому світі, жити таким же повноцінним життям, як і більшість. Навіть те, що услід тобі здивовано і зацікавлено оглядаються перехожі, не зовсім приємно і свідчить про те, що ти не схожа на інших.
У свої 44 роки локачанка Серік Абраамян виросла до 1 метра 28 сантиметрів. Але ця маленька жіночка має “великого” чоловіка і двох гарненьких діточок.

Серік Абраамян народилася і виросла у сонячній Вірменії. Була наймолодшою дитиною у сім’ї. Батько лагідно називав свою донечку Наріне і це ім’я закріпилось за нею на все життя. В дитинстві Наріне нічим не відрізнялась від своїх однолітків. Та після того, як їй виповнилось 4 роки, дівчинка перестала рости. Стривожені батьки почали звертатись до лікарів в надії щось змінити. Але численні їх дослідження не дали свого результату: причина припинення росту не розгадана ще й досі.
Наріне навчалась у загальноосвітній школі, потім — на клубно-бібліотечному відділенні культосвітнього училища. Згодом працювала у сільському клубі. Мріяла, що колись на зоряному небосхилі запалає і її єдина і неповторна зірка кохання.
Вже маючи 30 років, Наріне познайомилась з Лаврентіком Анісяном. Чоловік на той час був розлучений, у першому шлюбі мав двох синів. Зустрічаючись з Наріне, Лаврентік відчув, що знайшов те, чого йому бракувало у попередньому шлюбі: повагу і взаєморозуміння. Проте сім’ї Абраамян майбутній зять не сподобався.
Згодом Лаврентік поїхав на заробітки в Україну. А ще через трохи від нього Наріне отримала листа-запрошення у далекий волинський край. Серце жінки рвалося до коханого, а от душею вона була у рідному вірменському селі. Та все ж, добре все обдумавши і зваживши, Наріне склала невеличку валізу і, не сказавши нічого батькам, вирушила в дорогу. Відчувала, що вони з Лаврентіком потрібні одне одному.
Вірменська сім’я знайшла прихисток у Коритниці: ще тодішній колгосп виділив невеличку квартиру. Будучи вже вагітною, Наріне повідомила рідним де вона і що з нею. Мама із сестрою відразу приїхали її провідати, побачити, на що вона виміняла родинний затишок і батьківську ласку. По закінченні гостювання мама сказала:
— Доню, ти зробила правильний вибір у своєму житті. Тож будь щаслива.
— Свою донечку Наріне і Лаврентік назвали Сусанною, а через шість років сім’я поповнилась й синочком Арсеном.
В Україні Наріне і Лаврентік живуть вже 13 років. З них 7 — в Локачах. За державні кошти чоловікові як ліквідатору аварії на ЧАЕС було придбано квартиру. Жінка зараз працює на кухні райлікарні. Арсен цього року став першокласником.
Спілкуючись з Наріне, відчуваєш, що це щирий і цікавий співрозмовник. Під час розмови забуваєш про її маленький зріст. Одна із найяскравіших рис Наріне — її доброта. Взяти хоча б до уваги те, що через деякий час після її приїзду на Волинь сюди ж приїхала і перша Лаврентікова дружина із синами.
— Спочатку всі разом жили в однокімнатній квартирі, — розповідає жінка. — Після того, як перебралися в Локачі, житло залишилося їм.
Важка хвороба підкосила колишню дружину Анісяна. Весь час, коли та лежала у лікарні, її доглядала Наріне. А за день до смерті вона сказала своїй суперниці: “Я дуже щаслива, що у Лаврентіка є така хороша дружина”.
Лаврентік і Наріне, хоч і мають двох спільних дітей, свого союзу не зареєстрували.
— Отой папірець для нас нічого не вартий. Адже і без нього можна бути щасливими, — говорить, посміхаючись, Наріне.
Україна стала для них другою домівкою. У Коритниці живуть Лаврентікові сини Ашот і Армен. Молодший Ашот вже створив тут свою сім’ю. Разом з дружиною-волинянкою виховують сина Артура. В скорому часі одружиться і Армен. Армен і Ашот називають Наріне мамою, а маленький Артурчик —бабусею.
У цій родині поряд з українськими дотримуються і вірменських традицій. Наприклад, національну страву Вірменії толму (по-нашому голубці) Наріне готує кожних вихідних. Сусанна і Арсен вільно володіють двома мовами: вірменською і українською. Хоча сім’я вдома розмовляє лише своєю рідною мовою.
В Україні таких маленьких громадян, як Наріне, близько тисячі. Вони, як і моя співрозмовниця, в більшості своїй нормально живуть у не зовсім пристосованому для них світі Гулліверів.
Ірина РОМАНЮК.
Локачинський район.
На фото: Наріне (крайня зліва) зі своєю великою сім’єю. Арсен і Сусанна — крайні справа.

Telegram Channel