ГРАН-ПРІ З ІТАЛІЇ

У шість літ вона вперше вийшла на сцену. І вже той вихід, виступ маленької артистки, ознаменувався нагородою.
Відтоді Ірина побувала на десятках дитячих, юнацьких пісенних фестивалів. І, як правило, з кожного привозила нагороди. Тож її батько, перший слухач, аранжувальник і творець пісень, які виконує Ірина, директор Палацу культури імені Тараса Шевченка у Ковелі Олег Корнелюк нарахував їх півсотні. Не будемо перераховувати назви тих конкурсів і фестивалів, на яких юна волинянка своїм співом полонила журі і слухачів.
Досить сказати, що лише гран-прі, тобто найвищих відзнак Міжнародних фестивалів, в Ірини аж п’ять. Ці високі нагороди вона двічі привозила з фестивалів, що проходили в Республіці Польща, з київського фестивалю “Чарівна свічка” та волинського — “На хвилях Світязя”. А нещодавно до цих нагород долучилося гран-прі з фестивалю, що не так давно завершився в Італії.
До речі, там шістнадцятирічна Ірина Корнелюк виходила на сцену разом з дорослими співачками. Адже волинянка входила до групи співаків віком від 16 до 23 років. І якою ж то була її радість, коли члени журі одноголосно саме їй, наймолодшій у своїй групі, одностайно віддали гран-прі.
Особливість цієї співачки у тому, що вона бере до свого репертуару не лише естрадні, а й народні пісні в обробках свого талановитого батька, котрий готує їх саме у розрахунку на можливості голосу Ірини. Окрім того, у її репертуарі пісні відомих і популярних в Україні поетів і композиторів, таких, як Ігор Демарін, Юрій Рибчинський, Анатолій Фіглюк, Олена Харитонова, Валерій Сєров та інших. Не буде перебільшенням сказати, що окрасою її репертуару стали і пісні, створені саме для неї її батьком Олегом Корнелюком.
Діапазон голосу, вміння володіти ним, оригінальні барви співу дають можливість Ірині Корнелюк не лише передавати на сцені красу і чарівність пісень, а й творити своєрідне неповторне диво, яке зачаровує слухачів.
Треба сказати, що Ірина Корнелюк , хоч її захоплення, фестивалі і різні сцени забирають багато часу, добре вчиться. Вона — студентка Ковельського машинобудівного технікуму, як сама каже, вчиться на менеджера, але з піснями не думає розлучатися. З радістю вона бере участь у народному хорі Палацу культури імені Шевченка “Поліський дивоцвіт”, де є наймолодшою солісткою. А ще має намір та, власне, й запрошення від народного артиста України, завідуючого кафедрою естрадного співу в естрадно-цирковому коледжі Івана Поповича, саме у цьому закладі здобути музичну освіту. Юна співачка переконана, що поєднання двох спеціальностей допоможе їй у майбутньому.
Тож запам’ятаймо це ім’я: Ірина Корнелюк. Вона заслуговує того, щоб доля була до неї прихильною. Хочеться вірити, що до тих численних нагород, які здобула волинянка, виступаючи на різних сценах у юному віці, долучаться нові, коли вона стане, як мріє про це, професійною співачкою і вийде на велику сцену. Гадаю, що ще не раз буде нагода порадіти за Ірину Корнелюк.
Наталка ІВАНИЦЬКА.