На ринку сьогодні справжнє засилля розсади різного походження. Продавці навперейми прихвалюють свій товар, а ви розгублено придивляєтесь до корінців і листя молодої рослини...
Олена ДУДКЕВИЧ
На ринку сьогодні справжнє засилля розсади різного походження. Продавці навперейми прихвалюють свій товар, а ви розгублено придивляєтесь до корінців і листя молодої рослини.
Що вже стосується сорту, - то тут вам, зазвичай, скажуть те, що ви хочете почути. А тому нерідко трапляється так, що замість ранньої капусти виростає пізня, замість низькорослих помідорів – високорослі і т.д. Щоб хоч якось вберегти себе від подібних розчарувань, треба купувати її у спеціалізованих розсадниках, де вам продадуть не тільки те, що насправді потрібно, а й проконсультують, як ліпше вирощувати овочі. Нещодавно довелося побувати у теплицях державної сортодослідної станції, що у Маяках, і поспілкуватись з її директором Іваном Івановичем Кулібабою. На станції зараз гаряча пора – саме йде посадка і реалізація вирощеної розсади. Раніше тут займались конкурсним випробуванням нових сортів овочів, їх районуванням. Тепер - післяреєстраційним сортовипробуванням. Сьогодні державна сортодослідна станція випробовує понад сто п’ятдесят видів різноманітних овочів (районують лише п’ять-сім). Це, переважно, капуста різного періоду стиглості, помідори, перець, картопля, огірки, буряки столові та інші. Всього ж станція обробляє тридцять гектарів землі, велика частина якої перебуває під теплицями. Лише розсади ранньої капусти тут вирощують 250 тисяч штук, з яких 50 тисяч – реалізовують населенню, сільгосппідприємствам. Вже встигли посадити й 4 гектари ранньої капусти сорту “Дитмаршер Фрюер”. За словами директора Івана Кулібаби, всього цьогоріч вони мають намір посадити ще 6 гектарів пізньої капусти, 10 гектарів картоплі, 5 гектарів суниць, 3 – столових буряків та по півгектара огірків, моркви, цибулі, помідорів. Цікаво, що вигідно нині стало займатись вирощуванням суниці голландської селекції. Це, переважно, сорти “Русанівка”, “Ельвіра”, “Альсанта”. Користуються попитом не тільки стиглі ягоди, які родять по 40-50 центнерів з гектара і дуже крупноплідні, а й розсада, яку купують любителі солодких ягід. Непросто дослідній станції сьогодні працювати, як то кажуть, на належному рівні. Але, на думку Івана Івановича, останнім часом стало таки легше, а йому є з чим порівняти, бо ж він у системі овочівництва працює вже двадцять шість років. Легше у тому плані, що трішки зросла державна підтримка. Скажімо, тепер держава виділяє 18-20 відсотків від суми зароблених станцією грошей на її підтримку і розвиток. А якщо взяти до уваги, що кожного року станція вирощує і реалізовує продукції на суму близько 450 тисяч гривень, то можна порахувати, скільки грошей до цього кошика додає держава. Завдяки тому, що водиться на станції копійка, тут подбали про усю необхідну для посіву, обробітку і збору врожаю техніку, мінеральні добрива. Вдалося поміняти підхід і до опалювання теплиць. Раніше їх обігрівали за допомогою електроенергії, з минулого року перейшли на газове опалення. — Такий підхід дає нам можливість тратити на тепло у десять разів менше грошей, ніж раніше, - розповідає Іван Кулібаба. – А взагалі-то з вирощуванням розсади і овочів у нас проблем нема, є складнощі з їх реалізацією. От вивезли ми на старий ринок, що у Луцьку, свою розсаду, а там конкуренти із Закарпаття. Розсада гірша, ніж у нас, але ціну тримають. До речі, ми завжди стараємось, щоб наші ціни були трішки меншими від ринкових. Та й багато овочівників-любителів тепер займаються вирощуванням розсади. Не знають ні сорту, ні його характеристики, а так жваво розповідають щось покупцям. — На що ж варто звертати увагу, вибираючи розсаду, Іване Івановичу? — Зараз усі інтенсивно садять ранню капусту. Вибирайте таку, яка має добре сформовану кореневу систему, 6-7 справжніх листочків, темно-зелене забарвлення. Такий колір свідчить про те, що рослина добре загартована, підживлена, має свій вегетаційний період 45 днів, а не вигнана на сонці і нашпигована азотними добривами. При посадці капусти головне – добре її полити, а потім замульчувати грунт сухою землею чи навіть тирсою, щоб він не пересихав. У тому, що Іван Іванович має рацію, ми пересвідчились, побувавши на полі станції, на якому майже стовідсотково прижилася і вже пішла в ріст рання капуста. Мабуть, зіграла роль хороша розсада. За нею на станцію не заростає стежка.
