Далі вони поїдуть у Львів, Варшаву і Лондон. До Різдва планують закінчити зйомки, навесні 2021-го – монтуватимуть і у червні мають намір представити свою стрічку.
Французька режисерка три дні знімала кіно у Рівному
акторка, письменниця та сценаристка Джоана Грудзінська працювала над своїм майбутнім кінофільмом про польську поетку Зузанну Ґінчанку. Остання має стосунок до обласного центру, оскільки провела тут частину життя у міжвоєнний період. 5-го вересня зйомки фільму закінчились
Французька режисерка разом з командою записували інтерв‘ю, фільмували місто, знімали сцени за участю дівчат-підлітків. Намагались відтворити атмосферу міста, у якому поетка прожила 17 років, пише Суспільне.
«Сьогодні я фільмувала рівненських тінейджерок, таких самих за віком, якою була Зузанна. Надіялася, що вони мають такі само емоції і почуття. Мені важливо зафільмувати дівчат, які читали вірші, тому що ми так краще розуміємо вірші Зузанни», – каже у коментарі Суспільному Джоана Грудзінська.
Далі, за словами режисерки, вони поїдуть у Львів, Варшаву і Лондон. До Різдва планують закінчити зйомки, навесні 2021-го – монтуватимуть і у червні мають намір представити свою стрічку.
«Я хотіла отримати атмосферу міста. Хотіла знати атмосферу, де вона виросла і почала писати вірші», – пояснює приїзд у Рівне режисерка.
Далі вони поїдуть у Львів, Варшаву і Лондон. До Різдва планують закінчити зйомки, навесні 2021-го – монтуватимуть і у червні мають намір представити свою стрічку.
Роботу над документальною стрічкою профінансували польський та французький інститути кіно.
Що відомо
Поетеса єврейського походження народилась у Києві, потому сім'я переїхала у Рівне. У 1927—1935 роках навчалася в рівненській Гімназії ім. Т. Костюшко, а 1935-го року переїхала до Варшави, щоби стати студенткою Варшавського університету.
«Вікіпедія» пише про неї як про польську поетесу міжвоєнного періоду. Хоча за життя вона видала тільки один збірник віршів («Про кентаврів», 1936), її творчість стала сенсацією в літературних колах Польщі.
Восени 1944 року поліція прийшла з обшуком до помешкання у Кракові, де на той час переховувалась Зузанна Ґінчанка. Свідки події та обізнані з ситуацією сучасники вважали найімовірнішою причиною раптової появи людоловів – донос. Її арештували і розстріляли всього за декілька днів до звільнення Кракова від нацистів.
Справжнє відродження інтересу до особи Ґінчанки та її творчості в сучасній Польщі почалось із 90-х років.
У Рівному в 2017-му році, коли відзначали століття з дня народження поетки, заговорили про ідею встановити на Театральній площі пам'ятник Ґінчанці. Однак, далі обговорення справа не пішла.
Ім'я поетки у 2018-му викарбуване на одному із «каменів спотикання», які вмонтовані у пішохідну зону біля драмтеатру у Рівному. Колись там стояв будинок бабусі Ґінчанки, яка її виховувала після розлучення батьків. Ці камені жертвам нацизму зробив німецький митець Гюнтер Демніг.
