Єдинонаціональний російський парламент тихцем, у закритому режимі, розглянув недавно жахливий, геноцидний за змістом документ — доповідну записку Мінздоровсоцрозвитку про стан здоров’я сільського населення Російської Федерації. Вердикт і дані міністерства: російське селянство вимирає в прискореному темпі, протидії цьому загрозливому процесу нема
Андрій БОНДАРЧУК
Найбільш страхітливий ужинок збирає туберкульозна пандемія та бацила “бичачого типу”. Перед цією грізною недугою сільське населення беззахисне, бо, як стверджують ЗМІ, у більшості сіл медпункти ліквідовано, а там, де вони нібито існують, — це голі стіни, де нема ні ліків, ні інструментів, ні освітлення, ні транспорту та й медперсонал туди не заманиш. До всього цього додається бездоріжжя, безгрошів’я. Друга страшна біда — суцільна алкоголізація села. Постійно п’ють не менше 90 відсотків жителів, включаючи жінок, молодь і школярів. У село ніхто не хоче їхати. Причиною цього є повсюдна ліквідація дитсадків, ясел, бібліотек, будинків культури, закладів для ветеранів, спортзалів, шкіл у “неперспективних” селах. “За останні 10 років,— констатує Міністерство сільського господарства РФ, — Росія втратила 13 тисяч сільських населених пунктів, а у 37 процентах тих, що животіють, нема кому ні орати, ні сіяти”. Смертність жахлива: помирає утричі більше, аніж народжується. Сумна і загальна статистика: в Росії щороку помирає близько двох мільйонів людей. При цьому набуває все ширшого і потужнішого розвитку антилюдський, аморальний бізнес: промислове використання... трупів. ЗМІ зрідка повідомляють про цей жахливий промисел — торгівлю людськими органами, експорт російських покійників до медичних закладів Європи в якості наочних посібників чи експериментального матеріалу. Про це у своїй книзі розповів сміливий журналіст Олег Минайлов, нині сам покійний. Він родом з України, але тривалий час жив і працював у Росії. Аби читачеві було більш зрозуміло, запозичу дослівну цитату з цієї книжки. Це уривок з документа — “Аналітичної доповідної записки” корпорації “Русский ресайкл”: “За умов щорічної смертності в Росії прибутки лише нашої корпорації “Р.Р” (тобто згаданої корпорації, яка займається цим жахливим бізнесом — А. Б.) уже сягають 50 мільйонів доларів США. При цьому витрати на переробку, транспортування та зберігання трупного матеріалу коливаються від 0,05 до 0,3 долара за кілограм. Проте сучасні технічні можливості, зокрема диверсифікація, дають змогу зробити це виробництво значно прибутковішим”... Далі чтиво не для слабких нервами, бо йдеться про надто цинічні, жахливі деталі переробки покійника: “А” — органи для трансплантації та медичного використання, “В” — субстанції для виготовлення медичних препаратів з трупів до 35 років, “С” — шкіра для легкої промисловості, “Д” — волосся для технічної сировини і перук, “Е” — тканини та внутрішні органи для виготовлення консервів і комбікормів для свійських тварин, “Ж” — використання маси для виготовлення білкових добавок, кісткового борошна, органічних добрив. Корпорація навіть не маскує, що вона зацікавлена у збільшенні смертності, бо подальші рекомендації “Русского ресайкла”, викладені в “Аналітичній доповідній записці”, вражають крайнім цинізмом, ненавистю до живих. Наприклад, рекомендується проводити заходи під лозунгами: “Право на життя треба заслужити”, “Виживають найсильніші”, “Чи не забагато у нас пенсіонерів? Адже кожен працюючий годує двох старих нероб або інвалідів”, “Краще жити чудово, але недовго”. Читаєш ці рядки, від яких віє могильним холодом, і розум не сприймає, серце бунтує: невже це роблять цивілізовані люди? Ось це я й хочу запитати тих, хто так настирливо кличе нас в обійми “старшого брата”: симоненки і вітренки, базилюки і проффесори, мартиросяни і тихонови, саламатіни і клюєви, кушнарьови і перевертні-чорноволи та вся інша антиукраїнська братія — це ваш зразок людської моралі і моралі бізнесу, технічного прогресу і “турботи” про людину? (За матеріалами російських та українських ЗМІ).
