Зранньої весни і до пізньої осені потопає у квітах обійстя Галини Ушакової із Затурців Локачинського району. Ростуть тут екзотичні рослини і оспівана у піснях калина. Свою любов до природи, зачудування нею передає Галина Людомирівна у віршах...
Зранньої весни і до пізньої осені потопає у квітах обійстя Галини Ушакової із Затурців Локачинського району. Ростуть тут екзотичні рослини і оспівана у піснях калина. Свою любов до природи, зачудування нею передає Галина Людомирівна у віршах. Правда, фах жінка обрала далекий від природи і поезії — закінчила Київський технологічний інститут харчової промисловості і майже 17 років пропрацювала у “солодкому виробництві” — на Луцькій кондитерській фабриці. Потім доля розпорядилася так, що змушена була повернутися у Затурці, виховувала сина, займалась домашнім господарством. Нині — працює бібліотекарем місцевої школи-інтернату. Любов до дітей надихнула, певне, Галину Ушакову писати для них вірші. Про поетичний талант Галини Людомирівни поки що знають найрідніші люди, колеги, а ось про кулінарний — усе селище. Вміє жінка, як то кажуть, з нічого зробити таку смакоту, що й професійним кухарям не снилося. До редакції пані Галина надіслала кілька рецептів своїх страв. А ви, шановні господині, що можете запропонувати? Присилайте нам свої “фірмові” рецепти. Та не забувайте додати фото.
САЛЬНИКИ “Цю страву моя мама привезла з своєї батьківщини — міста Армавір. У 1933 році, в Краснодарському краї, як і в Україні, панував голод,— пише пані Галина. — Тож її бабуся годувала сім’ю тим, що купувала лівер, готувала сальники і продавала їх. Її так і називали — бабуся Сальничиха. Коли мама приїхала в Затурці працювати медиком, то навчила місцевих жінок готувати цю смачну страву”. Для неї потрібен свинячий сальник, або, як його ще називають, вельон. Вимочуємо його в холодній воді. Бажано, щоб довго не лежав, бо буде рватися. Лівер — свинячі легені, серце, півпечінки та трохи свіжого сала і м’яса треба перемолоти сирими. Додати склянку промитого рису, добре вимішати, посолити. П’ять—шість великих цибулин порізати соломкою. Розкласти сальник на столі. Столовою ложкою класти на нього фарш і робити, як голубці, щоб він був обгорнутий “конвертиком”. У сковорідку налити води, коли закипить, класти сальники “швом” донизу, щоб трохи обварилися в кип’ятку. У казанок на дно викласти шар цибулі, тоді — шар сальників, знову цибуля. І так два—три ряди чергувати продукти. Залити гарячою водою, щоб покрила їх, вкинути смальцю, посолити трохи і на повільному вогні тушкувати.
ПАШТЕТ З КВАСОЛІ Відварити одну—дві склянки квасолі. Змолоти на м’ясорубці. Посолити і поперчити. Окремо на олії підсмажити три—чотири великих цибулини, порізаних кубиками. Змішати з меленою квасолею, олією зі сковороди. Подається холодним. Можна використовувати як начинку до смажених голубців або намазати на гарячі грінки.
РАГУ З МОРКВИ І РИСУ Натерти моркву на грубій тертці і тушкувати спочатку з невеликою кількістю води, а потім, коли буде напівготовою, додати олії. Окремо відварити рис. Він має бути розсипчастий. Змішати в казанкові моркву, рис, подрібнену цибулю і довести масу до кипіння. Використовується як гарнір до м’яса, окрема страва чи начинка до болгарського перцю. Пропорції — на смак.
