Їхні долі переплелись на Сході, а побрались на Волині: у Рожищі на рушник щастя стали військові

25 вересня на рушничок щастя стали закохані, доля яких переплелася на далекому Сході, в зоні ООС. Вона – медсестра Наталія Лотиш з села Кроватка Рожищенського району, він – військовий Сергій Служаєв з міста Красногорівка, що на Донбасі. А разом вони – захисники України.

Про це йдеться на сайті Рожищенської міськради.

Дівчина за професією – фельдшер. Покликання допомагати ближньому запримітив у дівчини дідусь, який все своє життя присвятив освіті. Наталя свідомо обрала цю справу й не вагаючись, після закінчення Березолуківської школи, вступила до Ківерцівського медучилища, яке успішно закінчила у 2013 році. В цьому ж році пішла здобувати вищу освіту в СНУ ім. Лесі Українки на біологічний факультет. Поринути з головою в навчання дівчині не дали події на Майдані. Саме в цей час такі ж, як і вона, студенти, піднялися проти злочинної влади Януковича. І Наталя, разом із вірною подругою та однодумницею Мартою Грищук із Угринова Горохівського району, щойно почали стріляти на Майдані, вирішили: будь що буде – треба їхати до столиці.

«Вірили, що там наші навики будуть більш потрібні», – каже Наталія. У Києві на Майдані виконували різноманітну роботу, варили їсти, готували чай, носили їжу на барикади, надавали медичну допомогу, проводили у Вічність тих, кого пізніше назвали Героями Небесної сотні…

Додому повернутися покликала дівчат чергова здача іспитів. Після чого Наталія та Марта збиралися на Віче вже в Луцьку. Допомагали, чим могли.

Виявилося, що доля готувала їй гарний подарунок, адже у цьому ж загоні служив її майбутній чоловік Сергій Служаєв.

 

Після навчання, закохана в свою справу та місцевість в якій жила, Наталія з радістю пішла працювати у запропонований ФАП села Вічині. Хоча, чого там таїти, боялася, що не впорається. Проте, не тільки зуміла вправно надавати допомогу хворим, а й заробила чималий авторитет у селян. Рік пропрацювала на посаді фельдшера. Досі згадує всіх своїх пацієнтів з таким відчутним сумом та теплотою.

Чому згадує? А тому, що в серпні 2014 року під час чергової мобілізації Наталія Лотиш теж отримала повістку з районного військового комісаріату. Переполохані рідні не знаходили місця від переживання. Та дівчина для себе вирішила: якщо буде потрібно піде й на схід. І родина добре знала, що вихована на ідеалах любові до рідної землі Наталя ніколи не відступить від свого рішення.

Спочатку Наталя несла службу у прикордонній військовій частині, що у Доманово Ратнівського району, замінивши своїх старших колег, які були направленні боротися за життя українських військових в зону АТО. Згодом підписала контракт з відділом прикордонної служби в селі Висоцьк, що на Любомльщині, далі було село Грабове Шацького району.

 

Добре розуміла: наказ вирушити на Схід може прозвучати щомиті. Але це не страшило на перший погляд ніжну та витончену фізично, але мужню духовно дівчину: «Страшно не за своє життя, а бути не корисним в цьому житті», – каже дівчина.

І коли 11 жовтня 2018 року їхала на службу в Краматорський прикордонний загін, була спокійною. Знала одне: має виконати свій обов’язок. А виявилося, що доля готувала їй гарний подарунок, адже у цьому ж загоні служив її майбутній чоловік Сергій Служаєв.

Недарма кажуть, що життя непередбачуване. Здавалося б, війна на Сході України несе лише біль та розчарування. Але ж ні, навіть у таких складних життєвих ситуаціях є світлий бік. Підтвердження цього – кохання військових Наталії та Сергія. Вони народилися й виросли в різних частинах країни, та саме завдяки службі на Донбасі знайшли один одного, і побрались.

Нині у молодого подружжя Служаєвих закінчився контракт. Планують будуватимуть своє сімейне життя на мирній землі.