«Якщо оберуть мером, то до кінця каденції не ходитиму на відкриття майданчиків і доріжок у парку»

Я 10 років об’єдную лучан для спільного комфортного проживання у багатоповерхівках. Тому добре розумію, що нині необхідно людям. Вони потребують рішучого мера, який слухатиме їх, а не свого патрона, — ​так розпочав пресконференцію кандидат на посаду луцького міського голови Роман Бондарук.

«Маємо бачення, як розвивати місто»

Як приклад, коли влада не чує людей, він наводить ситуацію щодо Старого ринку. Мовляв, одні хочуть там продавати та купувати, інші — ​навести лад і зробити це місце туристично привабливим. Роман Бондарук упевнений, що не може бути «або — ​або». Керівництво міста має вислухати обидві сторони і прийняти рішення, яке задовольняло б усіх. Тому вже напрацьовано певні пропозиції щодо розв’язання ситуації. Скажімо, чому б біля замку не створити перший туристичний ринок? Така ініціа­тива могла б зацікавити обидві сторони. Адже так можна поєднати продаж продуктів власного виробництва (сири, зелень тощо) та туристичної продукції (сувенірів). Але для цього потрібна воля міського керівництва.

— Нинішні вибори непрості. На багатьох місцевих інформаційних ресурсах проти мене розпочали брудну кампанію. Бо єдиний справжній конкурент, який може виграти в Ігоря Поліщука, — ​це я, — ​заявив Роман Бондарук. — ​Їм не вдалося розчистити для нього широку дорогу бульдозером, тому увімкнули інформаційний каток. Але я ще з більшою рішучістю вестиму виборчу кампанію.

Чималу увагу під час зустрічі з масмедіа кандидат звернув на проблеми довколишніх сіл, які приєднуються до Луцької ОТГ. За площею Луцьк виріс втричі. Проте з цими громадами нинішня влада не веде діалогу. У цьому Романові Бондаруку зізналися представники місцевого самоврядування Забороля та Княгининка, які нещодавно він відвідав.

— Вони здивовані і кажуть, що я перший, хто приїхав і поцікавився, а що ж у них відбувається. Це величезні громади, і їх примусово приєднують до Луцька. Впевнений, що нинішня міська влада навіть не знає їхніх основних проблем, — ​зазначає Роман Анатолійович. — ​Їх приєднуватимуть примусово, бо у 2016 році втратили можливість залучити громади шляхом переговорів. З ними не змогли домовитися, і села створили свої ОТГ. За чотири роки власними коштами вони зробили більше, аніж за 20 попередніх. Тому буде складний процес об’єднання. Але в нашій команді є люди, які знають проблеми цих населених пунктів. Скажімо, у першій десятці від «Слуги народу» до міської ради — депутат Заборольської ОТГ ​Сергій Ковальчук.

Кандидат зазначив, що є багато проблем, яких не вирішують вже протягом трьох останніх років. Це стосується і модернізації житлового фонду, і ухвалення генерального плану, на якому, за словами Романа Бондарука, новоприєднані громади не передбачені.

Якщо я стану головою, то буду працювати в одній команді з Президентом України та урядом. Це дасть змогу залучити інвесторів та кошти з державного бюджету.

— Влада не розуміє, що з ними має бути. Ми ж хочемо запропонувати новий підхід. На мою думку, тільки в діалозі з новоприєднаними громадами можемо будувати стратегію Луцька на 20 років уперед. Тільки об’єднавши зусилля всіх мешканців міста та нових громад для обговорення їхніх проблем, зможемо побудувати європейський Луцьк, — ​переконаний кандидат на луцького міського голову від «Слуги народу». — ​Тому я для себе вирішив балотуватися на мера. Ми маємо досвідчену команду, кожен член якої розуміється у своїй сфері, і добре знаємо, що будемо робити, коли станемо владою: я — ​міським головою, а мої колеги — ​депутатами міськради.

«Треба слухати людей, а не свого патрона»

На переконання Романа Бондарука, «Слуга народу» — ​нині єдина партія, яка зможе реально щось змінити в місті.

— Ми не перебуваємо в орбіті Ігоря Палиці і маємо бачення, як розвивати Луцьк. Нині має­мо прекрасний шанс, бо якщо я стану головою, то буду працювати в одній команді з Президентом України та урядом. Це дасть змогу залучити інвесторів та кошти з державного бюджету. І відповідно багато що змінити в місті, — ​каже Роман Анатолійович.

Щодо можливого об’єднання на противагу Ігорю Поліщуку він розповів, що перемовин ще не було. Адже щойно почалася реєстрація кандидатів на посаду. Проте цілком можливо, що такий діалог відбудеться. І Роман Бондарук схильний до об’єднання, аби робити реальні зміни в Луцьку. Причому готовий навіть зняти свою кандидатуру, якщо незалежні соціологічні опитування покажуть, що є кандидат із кращим рейтингом, а його програма прийнятна для лучан та партії «Слуга народу». Звернув він увагу і на поширення соціологічних досліджень із результатами, вигідними певним політичним силам.

— У середині липня ми робили опитування і в партії «За майбутнє» було 8 відсотків, а в Ігоря Поліщука — ​11. Тому ті цифри, які нині публікують, — ​це маніпуляція електоратом. Можливо, вони готуються фальсифікувати вибори. Їхнє завдання — щоб Ігор Поліщук переміг у першому турі. Бо якщо я попаду з ним у другий, то точно його обійду, — ​переконаний Роман Бондарук. — ​Тому лучан готують до думки, нібито у Поліщука великий рейтинг і він може перемогти вже на першому етапі. Це нісенітниця. Люди бачать, що змін у місті немає. За Миколи Романюка Луцьк був у трійці за відкритістю. Нині обласний центр Волині на останніх позиціях. Хіба це не показник?

«Тільки в діалозі з новоприєднаними громадами можемо будувати стратегію Луцька»

Кандидат розповів, що наступного року влада хоче виділити 85 мільйонів гривень на ремонт проспекту Волі. Притому думкою мешканців міста не поцікавилися, а чи потрібна та реконструкція. Разом із тим є чимало невирішених проблем, які потребують негайного фінансування. Наприклад, асфальтування міських доріг. Скажімо, на Вишкові є вулиці, де восени через бруд ходять у гумових чоботах. Не вирішене питання і щодо каналізації у деяких районах міста. То, може, краще туди спрямувати 85 мільйонів?

Залишається нерозв’язаною і проблема з транспортом. Щоранку та щовечора Луцьк потерпає від заторів. Їх дедалі більше. Звісно, вулиці не розраховані на таку кількість автомашин, яка є нині. Проте навіть те, що можна було зробити, не виконано.

— У 2014 році міськрада виділяла кошти на розробку нової транспортної схеми, але, на жаль, віз і нині там. Якщо говоримо про дороги, то знову повертаємося до генплану, бо він передбачає багато важливих речей. У тому числі і транспортну схему. Маршрутки, які їдуть у села, курсують через центр міста. Навіщо? Можна ж вирішити інакше. Це хоч трохи розвантажить дороги, — ​вважає Роман Бондарук. — ​Хто займається генпланом? Не міська рада, а Андрій Покровський. Відкрию секрет: він поставив свою людину в департаменті архітектури. А чому? Бо хоче бути одним із найбільших забудовників міста. Не можна допускати до розробки основоположних документів тих осіб, які хочуть просто збудувати будинки і заробити на цьому. Проблема в тому, що важливі для міста документи, роблять не професіонали, а люди заангажовані в господарській діяльності або власних прибутках.

Мер не має ремонтувати дороги і казати, що це його заслуга. Очільник міста має думати, як зробити так, щоб у нас щороку на 2–3 тисячі збільшувалася кількість робочих місць. Варто розбудовувати Луцьк як туристичний центр. Адже це та сфера, де місто має чималі перспективи.

— Чим має займатися міський голова? Точно не відкриттям майданчиків і доріжок у парку. Це і так зрозуміло. Відповідальними за такі справи мають бути департаменти. Якщо мене оберуть мером, я до кінця каденції не буду ходити на відкриття майданчиків і доріжок у парку, бо вважаю, що це має відбуватися без міського голови і це не його робота, — ​пообіцяв Роман Бондарук.