Навіщо Шиба вкладає свої гроші у молодіжні культурні проєкти (Відео)

Про це йдеться в інтерв'ю Шиби із журналістами Олегом Криштофом та Анастасією Качиною.

Приміщення «ГаРмИдЕр ангар-stage» є приватним, в той час, як інші заклади культури, зокрема, скажімо, – драмтеатр – живуть на дотації, на фінансуванні держави. За словами Богдана Шиби, хоч це приміщення й приватне, втім заклад культури не може заробляти сам на себе, тому їх фінансують меценами. Одним з таких є Шиба, який вкладає власні гроші у культурні проєкти «ГаРмИдЕр ангар-stage» та фестиваль «Фронтера».

Це не піар, бо мало хто про це знає. Як в Біблії написано, права рука не має знати, що робить ліва. І це справді милосердя або благодійність.

«Бо інакше воно не те, що не вижило, просто не працювало би. Всі заклади культури перевести в приватну сферу – і на тому вся культура закінчиться. Бо у всіх цивілізованих країнах обов’язково заклади культури, які мають значення цивілізаційне, вони державні, національні. У Луцьку, я не знаю, чи був би музей краєзнавчий приватним. Ну назвіть мені когось, хто має великі гроші і сказав би: «Я буду цей музей утримувати довічно. Віддайте його мені». Я назву вам десятки прізвищ шанованих лучан, які би так сказали, але вони просто не мають стільки грошей. Бо це дуже затратна справа, але держава має це фінансувати. Має існувати паралельно і приватна культура, приватні заклади культури. Але вони ж теж тільки за кошти меценатів і благодійників – вони самоокупними не зможуть стати ніколи», – розповідає Шиба.

На запитання журналістки, чи не для піару він часом вкладає гроші в культурні проєкти, Богдан Шиба відповідає:

«Це не піар, бо мало хто про це знає. Як в Біблії написано, права рука не має знати, що робить ліва. І це справді милосердя або благодійність. Так само тут. Ніхто не знає. Хіба як проводиться фестиваль «Фронтера», то там пишуть, що я є одним із меценатів. А інші заклади цього не рекламують, і мені це приємно, що вони не рекламують. Але вони існують: молодіжні, культурні проєкти. Мені приносить задоволення те, що вони працюють, що туди ходять люди і отримують оцей духовний хліб, духовну їжу», – пояснює кандидат на посаду Луцького міського голови.

Богдан Шиба не пропустив жодного «Бандерштату», «Мандрівного вішака», жодного фестивалю «Фронтера». Однак він жодного разу не був на врученні нагороди «Людина року Волинського краю», хоча запрошують його щороку.

«Я так дуже скептично і з гумором ставлюсь до таких парадів самолюбства і марнославства. Я організаторам від самого початку, і Олександру Главацькому, і Олені Бекеші, пояснюю, що я не можу. Для мене це неприпустимо. Я можу щось там посприяти, допомогти, але в жодному разі не брати в тому участі. Може, то консерватизм такий чи що. Може, я занадто старорежимно вихований. Воно мені не пасує», – відповідає кандидат на посаду Луцького міського голови Богдан Шиба.