На Волині відзначили річницю знаменитого Луцького прориву...
На Волині відзначили річницю знаменитого Луцького прориву.
Володимир ЛИС
Доволі широко відзначила громадськість, науковці й представники владних структур 90-у річницю з часу початку однієї з провідних військових операцій Першої світової війни, яка ввійшла в історію під назвою Луцького (Брусиловського) прориву. Власне, ініціатором доволі бучного святкування й запрошень численних гостей виступила громадська організація «Російський культурний центр», яка діє в області, але основний тягар ліг на обласну владу та волинських бізнесменів і підприємців, котрі оплачували ці, як виявилося, не вельми дешеві урочистості. По-своєму, не лише як на “торжество русского оружия”, спробували поглянути на події майже столітньої давності науковці з Луцька, Львова, Києва, котрі провели наукову конференцію “Західна Україна в роки Першої світової війни”. Тут у доповідях і виступах постала й трагедія українського народу, розірваного на той час між двома державами — Російською і Австро-Угорською імперіями, представники якого змушені були воювати й гинути, в тому числі й на волинській землі, в складі російських і австрійських військ. Йшлося й про благородну місію українських січових стрільців, які у 1915—1916 роках відкривали на Волині перші в її історії українські школи, будили національну свідомість однієї з важливих гілок українства — волинян. Основні ж урочистості відбулися на цвинтарі поблизу села Ромашківка Ківерцівського району, де в кількох братських та окремих могилах сплять вічним сном українці, росіяни, білоруси, узбеки, казахи, представники інших національностей, що були тоді солдатами. У заходах взяли участь керівники владних структур області на чолі з головою облдержадміністрації Володимиром Бондаром і головою обласної ради Анатолієм Грицюком, міський голова Рівного Віктор Чайка, а також почесні зарубіжні гості — Надзвичайні і Повноважні посли: Російської Федерації — Віктор Чорномирдін, Казахстану — Амангельди Жумабаєв, Узбекистану — Ільхам Кадиров, директор Австрійського державного історичного архіву, державний радник Австрійської Республіки Герхард Артль, голова Австрійського Чорного Хреста в землях Нижня Австрія, Бургенланд і Відень Отто Яус (організації, яка займається пошуком і облаштуванням могил загиблих австрійців), представники Генконсульств: Польщі — в Луцьку, Австрії і Росії — у Львові, співробітник Центрального інформаційного центру Московського університету Олена Брагіна. Божественну літургію за живих і убієнних , “за веру и Отечество” відправили численні представники духовенства УПЦ Московського патріархату на чолі з митрополитом Луцьким і Волинським Ніфонтом і архієпископом Рівненським і Острозьким Варфоломієм (до речі, нашим земляком, з села Городне Любомльського району). Владика Ніфонт виголосив промову-проповідь. Про війну, яка ввійшла в історичну долю кожного з європейських народів, але для українців була особливо трагічною, адже українці Наддніпрянської і Західної України воювали тут по різні боки фронту і захищали інтереси держав, які їх пригноблювали, говорив на мітингу-реквіємі доцент Волинського держуніверситету імені Лесі Українки Ярослав Шабала. Він зазначив, що в складі російської армії воювали 3,5 мільйона українців, у складі австрійської армії — 250 тисяч. Для них ця війна була братовбивчою. Тільки на Волині лишилося понад десять братських кладовищ, а в цілому в цій операції російська армія втратила майже півмільйона солдатів і офіцерів. – Вогонь тієї кровопролитної війни, і Брусиловського прориву зокрема, не лише забрав тисячі життів тих, котрі полягли в боях, він обпалив долі наших волинян, частина яких стали переселенцями та біженцями, інші змушені були жити в умовах окупаційного режиму, воювали волиняни і по різні боки фронту,— зазначив у своєму виступі голова облдержадміністрації Володимир Бондар. Він нагадав про страждання волинян у роки Другої світової війни, зазначив, що війна ніколи для нас не повинна стати просто історією, війна в пам’яті наших сердець, ця пам’ять зміцнює нашу любов до рідної землі, кличе до вірного служіння рідному народові. Голова облдержадміністрації подякував усім гостям, котрі прибули, щоб вклонитися пам’яті загиблих воїнів. Він зазначив, що “ми будемо робити все, щоб миролюбна політика Української держави на чолі з Президентом Віктором Ющенком дала добрі плоди, щоб наші діти і внуки назавжди жили в мирі і злагоді”. Данину пам’яті полеглим на полях битв волинської землі віддав, виступаючи перед присутніми, Надзвичайний і Повноважний посол Російської Федерації Віктор Чорномирдін. Він наголосив, що обов’язок живих не допустити подібних кривавих трагедій, в ім’я прийдешніх поколінь. Всі протиріччя між державами повинні вирішуватися за столом переговорів, підкреслив він. Посол висловив велику вдячність жителям Волинської і Рівненської областей, котрі зберігають пам’ять про солдатів, доглядають могили. Учасники мітингу-реквієму поклали вінки і квіти до пам’ятника-стели, на братські та окремі могили. Гостям були вручені знаки благодійного фонду “Останній солдат”, який діє в області. За сприяння цього фонду, до речі, відбулися мітинг і панахида православного та католицького духовенства на кладовищі у селі Поляна Турійського району. Урочистості завершилися реконструкцією одного з боїв під час Луцького прориву. На березі Стиру виросли окопи та інші укріплення, присутні лучани та гості мали змогу спостерігати за перестрілкою з міні-гармати чи то міномета, кулемета “Максим”, рушниць, атакою, контратакою і рукопашним боєм. У ролі солдатів російської армії виступили члени військово-історичних клубів з Чернігова, Харкова, Києва, а вояків австрійської — члени військово-історичного клубу “18-ий піхотний полк” з міста Краловий Градець Чеської Республіки. Гостям і керівникам області та Луцька вручили почесні нагрудні знаки на честь 90-річчя Брусиловського прориву, виготовлені Геральдичною палатою України.
