Минулих середи і четверга небо над Луцьком та прилеглими селами знову наповнювалося вже призабутим було характерним гуркотом...
Володимир ЛИС
Минулих середи і четверга небо над Луцьком та прилеглими селами знову наповнювалося вже призабутим було характерним гуркотом.
То, як виявилося, проводилися військові навчання згідно з планом і під загальним керівництвом начальника Генерального штабу — головнокомандувача Збройними силами України генерал-полковника Сергія Кириченка. До цього навчання залучалися всі чергові підрозділи Повітряних сил України — винищувальна авіація, зенітні ракетні та радіотехнічні війська. А на військовий аеродром біля Луцька для несення бойового чергування перебазували ланку винищувачів МіГ-29 та транспортний літак з Івано-Франківська. Метою ж навчання було захист особливо важливих об’єктів, таких, скажімо, як Рівненська АЕС. На Луцький аеродром івано-франківські льотчики сідали вперше. Тому провели цілу систему заходів попередньої підготовки, куди були задіяні і працівники бази для зберігання авіатехніки підполковника Анатолія Коротинського, яка зараз дислокується в нашому обласному центрі. Безпосередньо керував навчаннями заступник командира авіаційного з’єднання полковник Олександр Кухаренко. Виконували завдання досвідчені пілоти, такі, як льотчик другого класу підполковник Валентин Листопад. Як розповів він, з початку року його авіаційна бригада виконала понад 25 льотних змін. Але цього разу до строю поставили і двох молодих лейтенантів, які поки що виконували завдання на бойовому винищувачу вдень в простих метеоумовах. За словами учасників навчань, вони вважають, що сідати на незнайому злітно-посадкову смугу — це те ж саме, що в’їжджати в нову квартиру. Але, як розповів нам заступник командира військової частини А-3186 з гуманітарних питань майор Леонід Попов, і льотчики, і обслуговуючий персонал, всі, хто були причетні до навчань, справилися з ними чудово. Вчасно і вміло злітали на перехоплення повітряних цілей, піднімаючись в небо за лічені хвилини. — При перехопленні повітряної цілі все відпрацьовано до деталей, — розповів журналістам підполковник Листопад. — Надходить сигнал, тоді виліт, супровід, доповідь. При безпосередньому наближенні до цілі є визначені сигнали, що подаються еволюціями літака, такі, як похитування крилами та інші. Встановлюється зв’язок на міжнародній частоті. Усе це передбачено Чиказькою конвенцією ще п’ятдесятирічної давності. А тепер кожний льотчик у своєму словниковому запасі має 8-10 англомовних фраз, з допомогою яких можна порозумітися в повітрі. Це також відпрацьовувалося під час навчання. Полковник Олександр Кухаренко із задоволенням відзначив, що за останній рік-два значно зросла кількість годин, які налітають протягом року українські авіатори. Нині вони уже наближаються до стандартів НАТО. І, як запевнив безпосередній керівник навчання, військовий аеродром у Луцьку буде діяти і надалі. Втім, військові не проти того, щоб тут приземлялися і цивільні літаки. Але для цього необхідно провести чималі роботи, а бажаючих інвестувати їх поки що не знаходиться.
