Чому до Ковеля переїжджають лікарі навіть із Києва? - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.17 € 34.12
Чому до Ковеля переїжджають  лікарі навіть із Києва?

Гендиректор Валентин Вітер пишається своїм колективом.

Фото Ковельського МТМО.

Чому до Ковеля переїжджають лікарі навіть із Києва?

Після того, як попереднього керівника Ковельського МТМО Олега Самчука запросили на роботу до Львова, дехто передрікав, що трансплантація органів у медзакладі залишиться у минулому. Тим більше, що почалася пандемія коронавірусної інфекції і виникло багато нових проблем. Але, незважаючи на карантин, розпочату справу тут активно розвивають. Як вдається медикам у місті залізничників справлятися з усіма викликами? Про це бесідуємо з генеральним директором Ковельського МТМО Валентином Вітром

Коли «первинка» і «вторинка» під одним дахом…
— Реформування галузі охорони здоров’я на Ковельщині, на відміну від більшості районів, не розділило лікарську спільноту: Центр первинної медико-санітарної допомоги і надалі входить до складу МТМО. Це було правильне рішення?
— Я вважаю, що така форма роботи забезпечує повну взаємодію працівників первинної і вторинної ланки, і від цього у виграші насамперед хворі. Адже ми комплексно вирішуємо всі проблеми, сімейні лікарі щодня контактують зі спеціалістами з інших структурних підрозділів, є змога «вести» пацієнта з першого звернення до одужання. Майже півторатисячний колектив медиків працює, як єдиний організм.
— У багатьох лікувальних закладах скаржаться на кадровий голод. А як вирішуєте цю проблему ви?
— Зняти її з порядку денного можна лише на державному рівні, забезпечивши лікарям «вторинки» гідні зарплати. Ми ж намагаємося дбати про резерв кадрів, працюючи з інтернами. Раніше я хвилювався, чи реально трудовлаштувати 40 молодих спеціалістів у районі. А тепер бачу велику перевагу в тому, що є змога підготувати собі хороших фахівців. Старші колеги діляться з інтернами досвідом, якщо проводять трансплантації чи інші складні операції — ​запрошують їх. Можливість професійного росту важлива для тих, хто прийшов у медицину за покликанням. Скеровуємо їх на стажування, сприяємо в опануванні сучасних медичних технологій. Для цього в лікарні є новітнє обладнання, арсенал якого постійно поповнюється. Користуючись нагодою, запрошую до нас на роботу анестезіологів, педіатрів, є потреба мати ще одного нейрохірурга, лікаря у відділення гемодіалізу.
— Не секрет, що разом із колишнім керівником переїхали до Львова й деякі спеціалісти, які були «піонерами» трансплантології на Волині. Вдалося знайти їм заміну?
— Практично щомісяця, незважаючи на карантинні обмеження, проводимо пересадки нирок, причому, не тільки від родинних, а й від посмертних донорів. Маємо амбітну мету — ​освоїти трансплантацію серця. Для цього запросили в наш колектив кардіохірурга і лікаря-кардіолога зі столиці, вони вже працюють у Ковелі. У планах також освоєння операцій із пересадки печінки. А загалом у нас щодня проводяться складні хірургічні втручання, за які не те, що в районних лікарнях, а й в обласних клініках не завжди беруться. Це і приваблює спеціалістів. Адже умови для реалізації професійних можливостей у Ковельському МТМО постійно поліпшуються.

Маємо амбітну мету — ​освоїти трансплантацію серця. Для цього запросили в наш колектив кардіохірурга і лікаря-кардіолога зі столиці.

«Першочергове завдання — ​дати хворим кисень»
— Валентине Степановичу, сьогодні пріоритетом для всіх є допомога хворим на коронавірусну інфекцію. З багатьох міст надходять тривожні повідомлення: бракує ліжок, нема змоги забезпечити кисневу терапію. А яка ситуація на Ковельщині?
— У нас інфекційне відділення розташоване в окремому корпусі, зараз у ньому розгорнуто 106 ліжок, за потреби є змога розширення. Гірше із забезпеченням киснем. У коронавірусній реанімації маємо 10 місць, а важких хворих стає щораз більше. Ми ще з літа поставили за мету встановити потужний кисневий генератор, щоб ні від кого не залежати, не шукати ємності, балони, які тепер стали дефіцитом. У липні вже була готова вся документація для участі в міжнародному тендері. На жаль, ця процедура зайняла багато часу. І добре, що нарешті Кабмін її відмінив. Ми ж із дня на день очікуємо доставки кисневого генератора зі США вартістю 5 млн 770 тисяч гривень, у півтора мільйона обійдеться розведення, обладнання кисневих точок. Без державної підтримки зробити це було б неможливо. У всьому допомагає також місцева влада. Завжди медики мали сприяння міського голови Ковеля, сподіваюся, що так буде й надалі. Не стоять осторонь і представники бізнесу. Наприклад, навесні, коли ми почали госпіталізувати хворих із новим коронавірусом, вони закуповували для медперсоналу засоби індивідуального захисту. До речі, цими днями лікарня знову одержала 20 тисяч масок від підприємця Романа Дідицького. Ми вдячні всім спонсорам і благодійникам.
— В Україні триває масштабна програма зі створення сучасних приймальних відділень в опорних лікарнях. Бачу, що працюють будівельники і у вас. На якій стадії роботи з реконструкції приміщення?
— Ми хочемо, щоб нове приймальне відділення відповідало європейським вимогам, тому дуже ґрунтовно підійшли до його проєктування і втілення у життя. Будівництво у внутрішньому дворику не впливає на діяльність лікарні. Першу чергу робіт завершимо до початку нового року, буде встановлено сучасний комп’ютерний томограф. Завершимо облаштування приймального відділення, підключення ангіографа, іншої апаратури у наступному році. Це дасть змогу забезпечити рівень міжнародних стандартів у наданні допомоги при гострому інфаркті міокарду, порушеннях мозкового кровообігу, травмах та інших невідкладних станах.
— Навесні цього року Національна служба здоров’я повідомляла, що Ковельське МТМО — ​абсолютний рекордсмен України за кількістю пакетів медичних послуг і контрактів із НСЗУ. Їх було підписано аж 24. Не зависока планка?
— НСЗУ бере до уваги наявність у лікарні необхідного обладнання та підготовлених спеціалістів, створення належних умов для хворих, осучаснення діловодства тощо. Тому працюємо в цьому напрямку й далі. У Ковельському МТМО вже звичними стали ангіографія та коронарне стентування при ішемії чи інфарктах, хірургічні втручання на відкритому серці, тромбоекстракція — ​видалення тромбів з артерії при інсульті, різноманітні лапароскопічні операції і, звичайно, трансплантація органів. Ми включені до всеукраїнського пілотного проєкту з надання цієї медичної послуги й прагнемо розвивати її й надалі. Добре, що є закон про трансплантацію, але слід на державному рівні додатково врегулювати деякі юридичні нюанси, створити загальнодержавні реєстри донорів і реципієнтів. У нашій області намагаюся залучати до співпраці інші лікувальні заклади, адже розвиток трансплантології вимагає спільних зусиль і широкої пропаганди. Дякуємо колегам, усім небайдужим людям, які розуміють важливість розпочатої справи. Разом ми піднімемо планку допомоги хворим ще вище. 

 


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.