Антибіотики при COVID-19: шлях нашкодити собі й наблизити людство до часу, коли ліки не діятимуть - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.05 € 34.01
Антибіотики при COVID-19: шлях нашкодити собі й наблизити людство до часу, коли ліки не діятимуть

Зловживання антибіотиками.

Фото Громадське.

Антибіотики при COVID-19: шлях нашкодити собі й наблизити людство до часу, коли ліки не діятимуть

Людство потребує нових антибіотиків, без яких побороти резистентні бактерії не вдасться

«Пацієнти часто просять, щоб я призначила їм якусь «чарівну пігулку», що вилікує їх від коронавірусної інфекції. А коли відмовляю, починають показувати статті у ЗМІ, написані так званими «фахівцями» — про те, чим треба лікуватися. Або розповідають історії родичів та знайомих, які буцімто одужали завдяки тим чи іншим чудодійним лікам», — розповідає Ірина Суворкіна, кандидатка медичних наук, пульмонологиня клініки «Оберіг».

Дуже часто на роль «чарівної пігулки» претендують антибіотики. Для розуміння пацієнтів це ліки, які допомагають чи не від усього: усувають нежить, біль, збивають температуру тощо.

Натомість призначення антибіотиків полягає в тому, щоб убивати бактерії, які є причиною тієї чи іншої хвороби. На віруси антибіотики не діють узагалі, тому вилікувати за їхньої допомогою COVID-19 просто неможливо. Так само немає жодного сенсу лікувати ними грип, кір, вітряну віспу, вірусні гепатити чи будь-які інші вірусні захворювання.

Пневмонії бувають різні

Частково пацієнтів уводить в оману діагноз «пневмонія», яка часто виникає як ускладнення COVID-19. Якщо говорити про звичайну пневмонію, то її не тільки можна, але й потрібно лікувати антибіотиками, адже її викликають пневмококи та деякі інші бактерії. Але є пневмонії, які називаються атиповими, оскільки їх викликають інші збудники — наприклад, вірус грипу або SARS-CoV-2 та інші мікроорганізми. 

Більшість пацієнтів не знає, як такі пневмонії відрізнити від «звичайних», як вони розвиваються і як їх потрібно лікувати. Але слід визнати, що й далеко не всі лікарі добре вміють це робити.

Більшість пацієнтів не знає, як такі пневмонії відрізнити від «звичайних», як вони розвиваються і як їх потрібно лікувати.

«Пацієнти часто самі собі призначають комп’ютерну томографію. На початку хвороби вони бачать, що уражено 10% легень і тому вживають антибіотики. А за кілька тижнів КТ показує, що вражено вже 25% легень. «Отже, треба більше антибіотиків», — думає пацієнт і продовжує займатися самолікуванням», — розповідає Ірина Суворкіна.

За її словами, у таких пацієнтів після вживання двох чи трьох видів антибіотиків, які не могли допомогти, часто діагностують медикаментозні гепатити. Тобто до тих проблем, які вже були, додається ще одна.

Коли при COVID-19 антибіотики потрібні

Але є ситуації, коли хворому на COVID-19 справді необхідно призначити антибіотики. Це роблять у тих випадках, коли до вірусної інфекції приєднується бактеріальна.

«Її можна запідозрити, коли у хворого з’являється друга хвиля гарячки, виділяється гнійне мокротиння під час кашлю, змінюються показники крові, та за іншими ознаками, які має знати лікар», — розповідає Ірина Суворкіна.

Але такі випадки трапляються доволі рідко. За даними американських та британських дослідників, супутню бактеріальну інфекцію мають 3-5% хворих на COVID-19. Попри це, понад 70% пацієнтів з коронавірусною інфекцією у США лікувалися антибіотиками. Отже, ця проблема стосується не лише України.

Пити антибіотики «для профілактики» при COVID-19 також немає жодного сенсу. Вони можуть нашкодити нормальній мікрофлорі, і це ніяк не зможе запобігти можливим ускладненням, зате може стати причиною інших, аж ніяк не кращих.

Антибіотики на хвилі популярності

Проблема неправильного застосування антибіотиків існувала задовго до пандемії коронавірусу. Але зараз вона набрала особливих масштабів.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов нещодавно заявив, що споживання антибіотиків цього року зросло в 3,5 раза у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. За даними сайту apteka.ua, продажі азитроміцину і цефтріаксону (антибіотиків, що застосовуються, серед іншого, для лікування пневмонії) стрімко зросли восени, що збігається зі значним зростанням захворюваності на COVID-19.

Схожі тенденції, як ми вже бачили, є в інших, зокрема розвинених країнах. Проблема не лише в самолікуванні, але й у тому, що лікарі часто просто не знають, як лікувати нову хворобу. Тож на власний розсуд застосовують різні ліки, зокрема й антибіотики.

Це робить їх сильнішими

Але неправильне використання антибіотиків має значно гірші наслідки, ніж медикаментозні гепатити чи інші ускладнення. Ідеться про антибіотикорезистентність. Простіше кажучи, серед добре відомих нам бактерій виникають штами (різновиди), нечутливі до антибіотиків, якими їх успішно лікували раніше. Іноді це означає, що на них не діють жодні з відомих антибіотиків.

Вже сьогодні щороку від хвороб, спричинених стійкими до антибіотиків бактеріями, у світі помирають щонайменше 700 тисяч людей. Ідеться не про якісь екзотичні діагнози, а про добре знайомі туберкульоз, інфекції, що передаються статевим шляхом, ті самі пневмонії тощо.

За прогнозами, до 2050 року через стійкі до антибіотиків бактерії щороку у світі помиратиме 10 мільйонів людей. ВООЗ вважає проблему стійкості до протимікробних препаратів (до яких належать і антибіотики) однією з 10 глобальних загроз здоров’ю.

Наші хибні уявлення

Кілька років тому на замовлення ВООЗ у кількох країнах провели дослідження, щоб з’ясувати, наскільки добре люди розуміють, що таке резистентність до антибіотиків.

64% учасників дослідження вважають, що антибіотиками можна лікувати застуду та грип (хоча це вірусні хвороби).

Майже третина людей вважає, що якщо після кількох днів застосування антибіотиків самопочуття покращилося, то лікування варто припинити. Але саме в такий спосіб ми «обираємо» стійкіші бактерії, які найменш вразливі до дії антибіотиків.

А ще дві третини респондентів вважають, що людям, які правильно вживають антибіотики, проблема антибіотикорезистентності не загрожує.

Але це небезпечна та хибна думка. Річ у тім, що резистентність — це не те, що виникає в організмі якоїсь людини, а те, що характеризує бактерії. Якщо такі бактерії виникли в організмі однієї людини, то ними може заразитися інша, яка не порушувала жодних приписів лікаря.

Іншими словами, вживати чи не вживати антибіотики та як саме — аж ніяк не «особиста справа кожного». Якщо не змінити нашу практику застосування антибіотиків, то світ повернеться на сто років назад — у той період, коли люди помирали від звичайних пневмоній та інших захворювань, викликаних бактеріями.

Наука нас врятує, але не скоро

Чи можна якось уникнути такої перспективи? 

У вищезгаданому дослідженні з’ясувалося: 64% його учасників вважають, що медики розв’яжуть проблему стійких до антибіотиків бактерій ще до того, як вона стане надто серйозною.

Правда в тому, що людство справді потребує нових антибіотиків, без яких побороти резистентні бактерії не вдасться. Але, за даними ВООЗ, серед тих антибіотиків, які сьогодні розробляють фармацевтичні компанії, дуже мало справді інноваційних. Більшість несуттєво відрізняються від тих, що вже є на ринку.

Щоправда, на стадії доклінічних випробувань є препарати, на які покладають великі надії. Але навіть у найкращому випадку перші з них будуть доступні для пацієнтів приблизно за 10 років. Це означає, що науковці та лікарі не розв’яжуть проблему антибіотикорезистентності самотужки.

Як кожен може стримати появу резистентних бактерій

Дуже багато залежить від того, наскільки відповідально кожен із нас ставиться до застосування антибіотиків.

Зокрема, ВООЗ рекомендує дотримуватися таких настанов:

  • вживати антибіотики лише в тому разі, якщо їх призначив кваліфікований лікар;
  • ніколи не вимагати у лікаря антибіотиків, якщо він каже, що цього разу вони непотрібні;
  • завжди дотримуватися рекомендацій лікаря щодо застосування антибіотиків; зокрема це означає, що курс лікування має тривати не менше і не більше, ніж призначив лікар;
  • не можна свої антибіотики рекомендувати для застосування іншим людям, яким вони не призначені.

Є й інші важливі правила, які не стосуються вживання антибіотиків, але допомагають уникнути виникнення резистентних бактерій. Вони спрямовані на те, щоб уберегтися від бактеріальних інфекцій — аби потреба в антибіотиках навіть не виникала. Серед таких рекомендацій — регулярне миття рук, безпечний секс, а також своєчасна вакцинація, яка дозволяє запобігатиме захворюванням, зокрема й бактеріальним.