З перших днів свого існування, ще сімнадцять років тому, колектив народної аматорської хорової капели “Посвіт” поставив перед собою високу мету: палким патріотичним словом боротися за незалежність рідної України, пробуджувати національну свідомість наших земляків. І зброєю у цій боротьбі стала пісня...
З перших днів свого існування, ще сімнадцять років тому, колектив народної аматорської хорової капели “Посвіт” поставив перед собою високу мету: палким патріотичним словом боротися за незалежність рідної України, пробуджувати національну свідомість наших земляків. І зброєю у цій боротьбі стала пісня.
Наталя ГАТАЛЬСЬКА, учасниця хору «Посвіт»
Саме вона — напівзабута через заборони та репресії — піднімала бунтарський дух у небайдужих, будила сплячих, кликала до рішучого протистояння режимові. Організатором колективу та його керівником став великий патріот, одержимий ідеєю незалежності України, ентузіаст хорового співу, відомий на Волині диригент-хоровик Ростислав Кушнірук, нині заслужений працівник культури. Ще 1989 року над сивими мурами замку Любарта і Луцькою ратушею, на Запорізькій землі у Нікополі та Капулівці — вільним птахом злетіли понад страхом і зневірою закличні пісні-гімни у виконанні “Посвіту”: “Ще не вмерла Україна”, “Не пора, не пора”, “Ой у лузі червона калина”. Почалась напружена, жертовна, творча національно-патріотична діяльність колективу. Із мороку заборон і забуття поверталась рідна пісня, розпростувала крила і летіла над рідною землею. Не одну закляклу душу вона розбудила, не одне зранене зневірою серце зцілила. Пісня змусила кожного задуматись над Шевченковими словами: “Чия правда, чия кривда і чиї ми діти”, закликала до єднання, до боротьби за національне і соціальне визволення. Першими в репертуарі капели стали повстанські пісні, записані від хористки, учасниці повстанських змагань, багатолітнього в’язня радянських концтаборів Онисі Карпівни Стасюк, яка нині відзначає своє 80-річчя. В боротьбі за волю України загинуло троє її братів, батько, швагро. Сама ж пані Онися, ще підлітком потрапивши в тюрму, довгі десять років поневірялась по сталінських катівнях, а повернувшись додому — чесно і самовіддано працювала на цегельному заводі в Луцьку, щоб заробити собі на хату, яку колись відібрали у її родини. Але її поетична співуча душа не зачерствіла, а лише загартувалась випробуваннями. Онися Карпівна досі є взірцем для молодих служіння Вітчизні. Репертуар колективу особливо збагатився завдяки хористу Миколі Андрійовичу Козару. Володіючи даром імпровізації, Микола Андрійович може співати будь-яку партію. Він соліст-співак і талановитий читець, автор численних пісень й обробок народного мелосу. В ці дні у розквіті творчих сил пан Микола Козар зустрічає своє 85-ліття. Крім ювілярів, можна назвати й інших активних учасників колективу, які складають його основу: соліста капели, учасника бойових дій Другої світової війни Миколу Шиманського, старосту хору Панаса Кушнірука, колишнього фронтовика і педагога Василя Романчука, чудову співачку і народну майстриню Анастасію Яцюк, самодіяльного композитора, члена тріо “Вишиванка” Ольгу Калашеву та багатьох інших. Для кожного з нас “Посвіт” став частинкою нашої біографії, її духовним наповненням. Як і раніше хор працює над збором і вивченням повстанських, стрілецьких, козацьких пісень, творів українських класиків і сучасних композиторів на слова волинських авторів. Нині понад 150 пісенних творів у репертуарі “Посвіту”. Колектив не лише учасник святкових концертів і виступів (а їх сотні) — значимі громадсько-патріотичні акції в Луцьку, на Волині не відбуваються без “Посвіту”. Тож звучить наша пісня біля могил патріотів під асфальтом в обласному центрі, і під час перепоховань повстанців у лісах Волині, під стінами Новозагорівського монастиря на могилі загиблих вояків УПА у славетному бою, і на Вовчаку, в шахтарському Нововолинську, і на полі Берестецької битви. Численні мітинги, акції протесту, народне віче — і всюди виступає “Посвіт”. Працюємо й над поповненням своїх рядів молодими співаками, готуються нові кадри і для допомоги керівникові. І ми знову й знову йдемо до людей з палким патріотичним словом, рідною піснею. Свій звітний концерт, який відбудеться у Луцькому народному домі “Просвіта” 25 червня о 15 годині, капела “Посвіт” присвячує 150-річчю від дня народження Івана Франка і 15-річчю незалежності України.
