Коли приїхала минулих вихідних до батьківської хати, здивувалася: мальвам цвісти ще не пора, а в мене одна зацвіла на самій маківці незвичним пурпуровим цвітом!..
Коли приїхала минулих вихідних до батьківської хати, здивувалася: мальвам цвісти ще не пора, а в мене одна зацвіла на самій маківці незвичним пурпуровим цвітом!
Та коли підійшла ближче, здивувалася ще більше: цвіла не мальва, а дикий мак, який самоселом примостився під самим кущем мальви. Вочевидь, борючись за місце під сонцем, підтримуваний потужним листям мальви, мак «вигнався» врівень із цією досить високою рослиною. З цікавості заміряла струнке стебло маку: 1 метр 35 сантиметрів! Зізнаюся, такого бачити ще не доводилося. Торік у квітнику звідкись з’явилися звичайні польові маки, які я хоч із жалем, але виполола: шкода місця. Та все ж в останній момент один кущ залишила і він ціле літо палахкотів червоним цвітом. Цьогоріч мак «віддячив» мені отаким своєрідним рекордом.
