Екологи зафіксували, що на території полігону військової частини А 2331 самовільно видобувають пісок...
Екологи зафіксували, що на території полігону військової частини А 2331 самовільно видобувають пісок Всі ми знаємо, що в радянські часи військові об’єкти були закритою територією, яка надійно охоронялась. І сторонні доступу сюди не мали. Таким об’єктом був і полігон, який належить військовій частині, що дислокується у Володимирі-Волинському. Сьогодні, кажуть, він мало використовується за призначенням — боєприпаси і техніку вже звідти повивозили. Натомість державний інспектор екологічної інспекції Володимир-Волинського району Валерій Потерук зауважив, що з території, на якій господарюють військові, автомашини вивозять пісок. Його спроба зустрітись з командиром Ігорем Колесником і з’ясувати, на яких підставах на полігоні добувають пісок, не увінчалась успіхом. Полковник не вважав за потрібне зустрітись з ним. І тоді інспектор звернувся в державне управління екоресурсів у Волинській області. — Ми виїхали на місце — на полігоні дійсно стояли екскаватори і з десяток автомобілів, — розповідає державний інспектор відділу контролю земельних ресурсів та надр управління екобезпеки Анатолій Приходько. — Повним ходом йшло завантаження машин піском. У штабі військової частини ми зустрілись із заступником командира (командир ось-ось мав під’їхати, але так тривало дві години). Якихось пояснень отримати нам не вдалось. Складеного акта і припису про припинення розробки родовища піску ніхто не взявся підписувати. Так само, як без командира нам ніхто не показав і документів на розробку родовища. Швидше всього ніяких документів і нема, бо офіційно це родовище не розвідане, не зареєстроване, і ніхто до нас з приводу його розробки не звертався. А погодження з екологічною службою обов’язкове. Адже пісок — це місцева корисна копалина. Видобування його, як користування будь-якими надрами, є платне. Щоб розробляти родовище, треба отримати ліцензію, гірничий та земельний відводи, платити відповідно податок в тому порядку, який передбачений законодавством. У результаті самовільної розробки піщаного родовища порушено вже до двох гектарів землі. Це тільки там, де екологи могли побачити. Повністю полігон вони не обстежували. Керівництву військової частини зроблено припис про припинення розробки родовища, про рекультивацію порушених земель. Оскільки екологічна служба не має права застосовувати до військових будь-які адмінстягнення, то акт про виявлене порушення передано у військову прокуратуру. А вже прокуратура повинна з’ясувати проблему до кінця. Поки що невідомо, як там зреагували на те, що танкодром перетворено у... піщаний кар’єр. З приводу безконтрольного вивезення піску з полігона, що є в користуванні гарнізону, в управління екоресурсів надійшов і лист за підписом голови Оваднівської сільської ради. Сільський голова просить допомоги у наведенні порядку у використанні даних земель. Напевно, він передбачає, що за якийсь час землі будуть передані в користування сільській раді. І потім вже з місцевої влади екологи питатимуть, чому вона не рекультивована. Питання про видобування піску, інших будівельних матеріалів спеціалісти управління екобезпеки обговорювали у Володимир-Волинській райдержадміністрації. Мова йшла про те, що на рівні влади треба вирішувати, де брати пісок будівельним організаціям. Тим більше, що у районі є розвідані родовища, де можна видобувати будівельну сировину на законних підставах. Були б надходження і до місцевого бюджету. ... На території нашої області ще в 60-их роках проводилась розвідка з метою виявлення родовищ місцевих копалин, піску, суглинків. Є карта, на якій вказані родовища, що стоять на обліку в Геоінформі в Києві. В міру потреби вони надаються для використання, як вже було сказано, з відповідним оформленням документів на це. На жаль, до такого оформлення доходить далеко не завжди. Справа в тому, що потреба в будівельних матеріалах виникає і в підприємств, і в приватних осіб. І дуже часто люди самі починають розробку надр, думаючи, що ось вугілля— то корисна копалина, а пісок чи глина — це так собі, дармова сировина. І навіть знаходиться виправдання: в Кодексі “Про надра” є стаття, яка дозволяє розробку родовищ для власних потреб. На цю статтю й посилаються. — Але в цій статті сказано, — говорить головний спеціаліст відділу контролю земельних ресурсів та надр управління екоресурсів у Волинській області Любов Колошко, — що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів і ліцензій, гірничих відводів добувати для своїх господарських, побутових потреб корисні копалини місцевого значення, а також торф загальною глибиною розробки до двох метрів. Але зазначена при цьому й умова: без вживання спеціальних технічних засобів. Якщо ж застосовуються технічні засоби, які можуть призвести до непередбачуваних змін навколишнього середовища, то мусить бути погодження з місцевими радами та органами охорони довкілля. І в будь-якому випадку повинна бути рішенням ради відведена земельна ділянка, все оформлено документально. А після добування, зокрема, піску землю потрібно рекультивувати. У нас же кожен вважає, що на своїй території може робити що завгодно. Забувають при цьому люди, що надра — власність держави. І самовільне користування надрами, укладення угод, які в прямій чи прихованій формі порушують правила добування корисних копалин, тягнуть за собою штраф. Для громадян він передбачений у розмірі від 4 до 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на посадових осіб — від 10 до 14. Стан дотримання вимог законодавства про надра та земельного законодавства при використанні корисних копалин місцевого значення перевіряла у вересні і Волинська природоохоронна міжрайонна прокуратура. — Встановлені численні порушення, — розповіла помічник природоохоронного міжрайонного прокурора Людмила Барташук.— Зокрема, на приватному підприємстві “Волинський новобуд”, у філії “Маневицьке дорожньо-експлуатаційне управління” дочірнього підприємства “Волинський облавтодор” ДАК “Автомобільні дороги України” та в Люблінецькій селищній раді Ковельського району були виявлені факти самовільного користування надрами. Корисні копалини (пісок, глина) видобувалися без отримання на це спеціального дозволу та гірничого відводу. А це є порушенням статей 16, 17 та 19 Кодексу України “Про надра”. Прикладом цього є самовільне видобування і вивезення піску з піщаного кар’єру біля заводу “Ковельбудіндустрія” підприємцем П.В.Турчиним. Самовільне тому, що голова Люблінецької селищної ради С.П.Данилюк, на території якого знаходиться кар’єр, не є уповноваженим державою органом, що має право надавати дозволи на використання надр. Тому обидва порушники притягнуті до дисциплінарної та адміністративної відповідальності. Оскільки самовільне видобування піску у даному випадку призвело до змін у структурі рельєфу та порушення поверхневого шару грунту, природоохоронним міжрайонним прокурором внесено припис голові Люблінецької селищної ради з вимогою провести рекультивацію порушених при самовільному видобуванні корисних копалин земель та вжити заходів щодо їх охорони. Одним із моментів у вирішенні порушеної проблеми, на думку екологів, було б спрощення оформлення документів і одержання ліцензії. Поки що це дуже складна процедура. Одержати дозвіл на розробку кар’єру незалежно від потужності родовища можна тільки через Мінекоресурсів. Нова постанова уряду щодо впорядкування користування надрами, яка була прийнята на початку жовтня, нічого не спростила, хоч були на це надії. Ліцензії і надалі оформлятимуться у Києві. Катерина ЗУБЧУК.
