У Верховному Суді України роз'яснили, коли штовхання поліцейського не є опором правоохоронцю - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.19 € 32.29
У Верховному Суді України роз'яснили, коли штовхання поліцейського не є опором правоохоронцю

Опір правоохоронцю і самозахист різняться.

Фото Укрінформу.

У Верховному Суді України роз'яснили, коли штовхання поліцейського не є опором правоохоронцю

У Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду України пояснили, що хапання поліцейського за одяг, щоб уникнути падіння, не можна кваліфікувати як опір правоохоронцю

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду на своїй сторінці у Facebook роз'яснив, які дії людини під час затримань поліцією не можна вважати опором правоохоронцям. Про це інформує інтернетвидання «Гордон».

У суді наголосили, що дії, спрямовані на протидію невиправданому і надмірному насильству з боку поліцейського, не можна кваліфікувати як опір правоохоронцю (ст. 342 Кримінального кодексу України). До таких дій, зокрема, суд зарахував ситуації, коли людина:
- відштовхує поліцейського, щоб запобігти удару кийком;
- закриває обличчя від удару, унаслідок чого поліцейський дістає травму руки;
- хапається за одяг поліцейського, щоб запобігти падінню.

Як зазначили в суді, мета вищевказаних дій полягає не у протидії законній діяльності поліції, а в уникненні небезпеки для життя і здоров'я людини, а тому їх не можна кваліфікувати за ст. 342 Кримінального кодексу України. Касаційний кримінальний суд також додав, що для проведення межі між опором і рефлекторними реакціями та самозахистом потрібно брати до уваги не тільки факт фізичного впливу на поліцейського, а й контекст.

Касаційний кримінальний суд також додав, що для проведення межі між опором і рефлекторними реакціями та самозахистом потрібно брати до уваги не тільки факт фізичного впливу на поліцейського, а й контекст.

«Вирішуючи, чи є в діях обвинуваченого складу опору, суд повинен переконатися, що застосовані до обвинуваченої особи заходи з боку поліції були необхідними та пропорційними ситуації, що склалася, і були застосовані відповідно до процедури, встановленої законом», – пояснили в суді.

Окрім того, ст. 43 закону України «Про національну поліцію» зобов'язує поліцейського заздалегідь попередити людину про намір застосувати фізичну силу і надати їй досить часу для виконання вимоги поліцейського.

Читайте також: Луцька міськрада виграла суд за Центральний ринок

Без попередження поліцейський може застосувати силу тільки в тому разі, якщо зволікання може нашкодити здоров'ю/життю правоохоронця або інших осіб, пояснили в суді.