БОРОТЬБА ЗА ГРОШІ ЧИ ЗА ОБСЛУГОВУВАННЯ ПІЛЬГОВИКІВ?

Керівники ВАТ “Нововолинське АТП-10708” заявили у листі в міськраду, що з 15 липня ц. р. перевізники не будуть обслуговувати пасажирів пільгових категорій. Причина: їм недостатньо компенсують втрати за рахунок державних субвенцій. Недавно заступник міського голови Ореста Охримович повідомила, що листа “усно” відкликав голова правління Олександр Коляда і послуги надаються з надією, що в області пройде перерозподіл коштів.
Заступник директора ВАТ “Луцьке АТП-10727” Михайло Демчук у розмові заявив, що вони не зможуть надавати послуги для пільговиків у повному обсязі, доведеться скорочувати кількість рейсів. Він вважає, що держава заборгувала 400 тисяч гривень компенсації за обслуговування пільговиків.

Олександр НАГОРНИЙ

Те, що в цьому році виникнуть нові проблеми в зв’язку з набранням чинності з 1 січня 2006 року змін, внесених до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, можна було передбачити. Згідно з цим суперечливим законом, як ми вже раніше інформували, багатьом категоріям громадян, що мають право на пільговий проїзд, надано право користуватися в Україні міжміським автомобільним транспортом без обмеження кількості поїздок. Окрім того, передбачено надання безоплатного проїзду пільговим категоріям пасажирів автобусами приміських і міжміських маршрутів незалежно від відстані та місця проживання. Додалися й пільги “дітям війни”. Це при тому, що й досі не вирішено питання обліку проїзних документів, механізму та виділення значних коштів на компенсацію за надання пільг і т. д.
Наскільки зміни до згаданого Закону України, внесені Верховною Радою ще 30 січня 2005 року, мають популістський характер, свідчать такі розрахунки. На 1 січня ц. р. в області нараховувалось 303 280 осіб, які мали право на пільгове перевезення автотранспортом згідно з чинним законодавством. Щоб забезпечити такий обсяг відшкодування витрат, за твердженням фінансистів, для області необхідні субвенції на суму 65 мільйонів гривень, а виділено 6 мільйонів 342 тисячі гривень.
Як завжди, було вирішено субвенції за пільговий проїзд розподілити між п’ятьма автопідприємствами (юридичними особами), що знаходяться в Луцьку, Нововолинську, Ковелі, Горохові, Володимирі-Волинському. Однак у лютому 2006 року сумніви щодо справедливості такого розподілу посіяли голови ряду райдержадміністрацій, де немає АТП, громадські організації. На їхню думку, залишаються ущемлені інтереси їх насамперед сільських пільговиків. Це питання обговорювалось на засіданні постійних комісій, президії обласної ради. І на сесії в березні 2006 року було прийнято рішення про розподіл коштів між усіма районами пропорційно до кількості пільговиків, які там проживають. Також, згідно з розрахунками, підготовленими в облдержадміністрації, кожному з автопідприємств було надано субвенції, залежно від того, скільки маршрутів пролягає в тому чи іншому районі. Для того, щоб підприємству отримати кошти в районі, треба було укладати договори з управліннями праці та соцзахисту райдержадміністрацій. Усе це робилося заради соціальної справедливості.
То чому не задоволені таким порядком, наприклад, у Луцьку? Говорить заступник директора ВАТ “Луцьке АТП-10727” Михайло Демчук:
— Більшість наших перевезень поширюється на Луцьк і Луцький район, а також на Маневицький, де є дочірнє підприємство. Для Луцька виділено 963 тисячі гривень, які нам потроху повертають. Але ж у нас працюють і підприємці на орендованих автобусах, що їдуть у Турійськ чи Локачі. Є й інші маршрути. Поїздка до Хмільника чи Києва коштує 40—50 гривень. Учасники бойових дій досить часто їдуть на курорт. Хто нам повертатиме ці кошти і коли — невідомо, як невідомо, з якого району ці особи. У травні статистичне управління на наше прохання провело обслідування доїзду до дачних ділянок і встановило, що на одного “платника” припадає дев’ять осіб, що їздять безкоштовно на законних підставах.
З приводу нарікань луцьких перевізників та конфліктів з розподілом коштів ми звернулися до начальника головного управління праці та соціальних питань облдержадміністрації Володимира Кеца.
— Якщо ми ведемо мову про соціальну справедливість і гарантовані Конституцією права, — сказав він,— то повинні це робити на ділі. І сесія обласної ради зробила крок до цього. Керівники райдержадміністрацій вважають такий розподіл субвенцій правильним. А транспортники думають про бюджетні кошти, а не про перевезення людей, що заслужили пільги.
Щодо Нововолинського АТП, то тамтешні перевізники в січні, лютому, березні отримували понад 86 тисяч гривень щомісячно. Поміркуйте самі над такими фактами: було, що в січні і лютому перевозили щодня 1500—1600 пільгових пасажирів. Куди вони їздили в сніг і мороз: сапати грядки чи збирати полуницю на грядках? Будь ласка, укладайте договори, прозвітуйте, скільки насправді перевезено, підтвердіть розрахунками.
До речі, згідно з одержаними даними, Нововолинське і Луцьке АТП мають відповідно 19 і 22 маршрути — найменше серед інших базових підприємств. Очевидно, у цих колишніх потужних підприємствах немає уже потрібних транспортних засобів і вони не здатні конкурувати з приватниками. Ходять чутки, що оскільки вони мають приміщення, ремонтну базу і т. д., то їх хочуть довести до банкрутства. Тим більше, що справді громадяни пільгових категорій без будь-якого обліку можуть їздити куди завгодно і скільки хочуть, тож як ці п’ять автопідприємств витримають такий натиск? Яка країна може таке собі дозволити? Уже декілька років на всіх рівнях влади йде мова про адресну допомогу тим людям, які її потребують. Тоді кожен сам би вирішував, як нею розпорядитися. Як би зараз не намагалися субвенції ділити, все одно будуть невдоволені. Більшість маршрутів в області прокладають приватні перевізники-підприємці і компенсація їм втрат при перевезенні хоча б незначної частини пільговиків не внормована чинним законодавством. Це відбувається, вважай, на благодійній основі.
У зв’язку із скаргами автоперевізників депутати обласної ради звернулися із запитаннями до облдержадміністрації: чи будуть використані субвенції, які досі лежать мертвим капіталом в деяких райдержадміністраціях? Володимир Кец запевняє, що жодна гривня із цих цільових коштів не пропаде, уже профінансовано перевізників на суму один мільйон 743 тисячі гривень.
Ми зателефонували до керівників деяких райдержадміністрацій з приводу використання цих бюджетних коштів. Щойно призначений на посаду голова Ківерцівської райдержадміністрації Леонтій Кричкевич запевнив, що 370 тисяч гривень обов’язково буде використано на основі проведення тендеру серед автопідприємств. Дивує тільки, чому цього не було зроблено протягом попередніх кількох місяців. Заступник голови Іваничівської райдержадміністрації Федір Войтюк сказав:
— У нас такої проблеми не існує. Ми уклали договори з Нововолинським і Володимир-Волинським АТП, плануємо також піти назустріч горохівським перевізникам і виділити необхідні кошти.
Начальник управління праці та соціального захисту населення Рожищенської райдержадміністрації Віталій Шварцкоп повідомив, що район фактично “накритий” приватними перевізниками, і все ж попит залишається. Спочатку сподівались домовитись з керівниками нововолинського автопідприємства, але ті відмовились. Немає пропозицій і від луцького автопідприємства. Ось така турбота про пільговиків з усіх сторін.
Це тільки свідчить, що далеко не все гаразд з розподілом коштів по районах, який замінив, як каже Володимир Кец, “примітивну” роздачу їх АТП. Можливо, на місцях повинні були відразу чітко визначитися і внести свої пропозиції, якою сумою управління праці і соціального захисту зможуть з користю розпорядитися. Інакше б це питання не було б знову порушено на координаційній нараді голів рад та райдержадміністрацій, керівників структурних підрозділів облдержадміністрації з участю голови обласної ради Анатолія Грицюка та першого заступника голови облдержадміністрації Віталія Заремби. Було вирішено просити голів райдержадміністрацій повернути частину коштів, якщо вони не використовуються, головному управлінню праці та соціальних питань для їх перерозподілу. Бо якщо до кінця року кошти не будуть використані за призначенням, то їх повернуть до державного бюджету. А постраждають, як завжди, бідні люди.