Оприлюднено свідчення про вбивство українців у селі Ласків на Холмщині

Галузевий архів Служби безпеки України опублікував історичний документ про трагедію в селі Ласків на території сучасної Польщі, де під час каральної акції польських загонів у березні 1944 року загинули сотні українців. 19 жовтня там завершили пошукові роботи, під час яких українська експедиція виявила останки понад 40 цивільних жителів, пише Захід.НЕТ.
Документ з архіву містить свідчення очевидця Захара Теребка про події 10 березня 1944 року, коли підрозділи Армії крайової та батальйонів хлопських знищили українське село Ласків на Холмщині. Його розповідь збереглася у зведеннях референтури Служби безпеки Організації українських націоналістів за 1944 рік.
За словами свідка, нападники спалювали село і розстрілювали мирних жителів. У документі також розповідається про поховання загиблих. Як зазначають в архіві СБУ, ці відомості узгоджуються із результатами сучасних пошукових робіт, які зафіксували місця хаотичних поховань.

Подаємо дослівне розшифрування протоколу:
«Протокол

з нападу польських банд на село Ласків 10.III.44 р.

Дня 10.III.44 р. рано побачив я, що наше село окружує польська банда. Бандити підходили до села з усіх сторін. Я догадався, що буде напад і став запрягати коні, щоб виїхати з Ласкова. Виїхати вже не було часу. Люди, що вийшли за село, були обстрілювані й мусіли вертатися. В селі люди стали ховатися по схронах. Я рівно ж умістив свою родину в схроні і сам лишився коло хати і обсервував банду. Я мав надію, що ортщуци прийдуть нам на поміч. Тим часом банда запалила село і стала наближатися до нього. Бачив я, що немає рятунку і заховався в схроні. Звідси чув, як бандити ходили по городах і вишукували людей. До схронів кидали гранати, а знайдених людей розстрілювали. Через шпару бачив я, як бандити знайшли схрон мойого сусіда та розстріляли людей, що знаходилися в ньому. В числі побитих був також священник з Ласкова.

Опісля почув я приказ: «Забєраць вшистке коне» [Забрати всіх коней], а потім заграла трубка. Я бачив однак, що бандити не покидають села і не виходив зі схрону. Доперва вечером, коли трубка заграла втретє, я вийшов зі схрону. Опісля заніс там свою побиту родину, а сам пішов до Верешина. По двох днях хотів зайти до Ласкова, щоб похоронити свою родину, однак бандити не пустили мене туди.

Бандити разом з поляками зі Смогилова їздили по селі й вишукували людей та заховане добро. Рівно ж знайшли і забрали мої речі.

По трьох тижнях був я знову в Ласкові. Побитих людей, які до того часу лежали не похоронені, бандити казали полякам зі Смогилова засипати землею.

Село цілком спалене, не лишили ні одної хати.

Подав Захар Теребко».

 Схожі свідчення наводить Марія Хоменко у публікації «Села Ласкова страсна п’ятниця», що вийшла у книжці «Кров українська, кров польська. Трагедія Холмщини і Підляшшя в роках 1938–1948». За її словами, поляки напали на село вранці: оточили, запалили смолоскипами і запальними кулями. Хто намагався втекти, того розстрілювали. Також жінка склала з памʼяті список 266 вбитих мешканців села Ласків. У той самий день 10 березня 1944 року така ж доля спіткала Сиховичі і Сагринь – великі українські села з близько тисячею жителів у кожному.

В архіві СБУ наголошують на комплексному вивченні історичних джерел для встановлення історичної правди. Зокрема, документи українського визвольного руху важливі для дослідження подій, оскільки фіксують свідчення та інформацію, зібрані безпосередньо після трагедії.

Українська експедиція львівського меморіально-пошукового центру «Доля» нещодавно завершила дослідження в Ласкові. Під час робіт пошуковці виявили останки понад 40 цивільних українців, зокрема, дітей і жінок. Багато з них виявили у групових похованнях. За оцінками дослідників, загальна кількість загиблих під час каральної акції польських загонів у селі перевищує 300 людей.

Керівник експедиції Святослав Шеремета зазначив ZAXID.NET, що велику кількість загиблих українців фактично просто прикопали на місцях вбивств – на подвірʼях власних хат, полях, у схронах. Тому наступного року пошуки продовжать. Також проведуть ексгумацію вже віднайдених.

Докладніші відомості про загиблих у Ласкові містяться в мартиролозі «Українські жертви Холмщини та Південного Підляшшя у 1939–1944 рр.». Видання підготовлене в межах масштабного дослідницького проєкту «Жертви польсько-українського протистояння у 1939–1947 рр.». Електронні копії історичних документів доступні на сайті Електронного архіву українського визвольного руху.