Горохівчанка може сама полагодити комбайн

Що означає «зробити вибір»? На якому етапі життєвого шляху знаходиться межа між здібностями й усвідомленими зусиллями, де вчинок за вчинком, мов цеглинка за цеглинкою, людина поступово вибудовує власний світогляд та стає такою, якою згодом її звикають бачити близькі? Звичайний приклад – елементи улюбленого конструктора, які в дитинстві терпеливо й зосереджено обожнювала збирати докупи Наталія Нижник, пише Горохівський вісник.

А ще не було місцини в рідному селі Зеленому, позбавленої уваги спостережливих дітлахівне було калюжі, яку не виміряли б та жодного дерева, на яке не вдалося б залізти з іще двома братами! Ліс, що велично розкинувся неподалік, безупинно манив поринути в його володіння, залюбитися в пишні крони й навічно закарбуватися в свідомості першоджерелом щасливого єднання із могутньою природою-матінкою. Де який гриб росте чи рослинка, з легкістю могла здогадатися, бо ж та місцевість змалку бачилася їй домівкою – рідною та безпечною. Свого часу відкрити для себе основи фітотерапії довелося мамі дівчини. Уважно гортаючи сторінки з описами лікарських рослин, Наталія й сама пригадувала де бачила раніше ту чи іншу травинку чи квіточку, дивувалася їхнім чудодійним властивостям.

За кермом трактора ЮМЗ-6 вона успішно пропрацювала весь період весняно-польових робіт, після чого продовжила навчання на факультеті механізації сільського господарства Львівського сільськогосподарського інституту.

Мама Наталії Нижник працювала бухгалтером місцевого колгоспу, пізніше – в управлінні державного страхування. Тато ж в основному трудився на посаді водія рейсового автобуса. Навчання в сільській восьмирічці дівчина поєднувала з допомогою батькам по господарству. Протягом наступних двох років наполегливо освоювала науку в Лобачівській середній школі.

Окрім виняткової прихильності до вивчення точних предметів, Наталія зі щирим задоволенням відвідувала уроки автосправи. Понад усе вона любила оглядати, ремонтувати техніку, тож без зусиль вступила до Берестечківського професійно-технічного училища №27. Здобувши спеціальність тракториста-машиніста, дівчина пішла працювати в колгосп у селі Смолява. За кермом трактора ЮМЗ-6 вона успішно пропрацювала весь період весняно-польових робіт, після чого продовжила навчання на факультеті механізації сільського господарства Львівського сільськогосподарського інституту. Студентські роки були сповнені не лише наполегливим освоєнням теоретичного матеріалу, а й надзвичайно цікавою практикою! З усмішкою, притаманній красивій і душевній жінці, Наталія Іванівна пригадує роботу за довбальним верстатом на комбайновому заводі в Таганрозі. Добрі емоції викликає згадка про трудові будні на території радгоспу «Шахтар», неподалік Червонограда, за кермом Т-150.

У той же час займалася й туризмом. Неодноразово брала участь у кваліфікованих студентських походах мальовничими схилами Карпат, маршрути яких добрим спомином відлунюють не одне десятиліття потому.

У 1985 році після завершення навчання Наталія Нижник пішла працювати до місцевого колгоспу інженером із техніки безпеки. Свого часу була головою профкому. Декілька років поспіль обиралася другим секретарем Горохівського райкому комсомолу, організовувала дозвілля молоді, зокрема культурні й спортивно-масові заходи. Волею обставин молодій жінці довелося повернутися на попереднє місце роботи в колгосп імені Лесі Українки.

Окрім того, пані Наталія – досвідчений мисливець. На просторах лісу почувається спокійно і впевнено.

У 1993 році пані Наталії було запропоновано посаду вчителя технічного обслуговування та правил дорожнього руху в Берестечківському професійно-технічному училищі №27. На сьогодні ж вона викладає такі дисципліни як «будова вантажного автомобіля й трактора». У своїй роботі Наталія Нижник намагається дати учням розуміння предмету, доступно пояснити їм будову того чи іншого механізму. Важливим моментом вважає означення майбутнім механізаторам подальшої перспективи їхньої діяльності. Як приклад – аргументи на користь творення добробуту на рідних теренах, результати обробітку власних земельних угідь. Не дивно, що учні ПТУ-27 можуть похвалитися не тільки працелюбністю, але й рядом вагомих досягнень.Свідченням цього є здобуті призові місця в обласних конкурсах теоретичного й практичного спрямувань.

Чим же вирізняється повсякденність жінки, яка на запитання «Як полагодити комбайн?», з усмішкою відповість: «Усе просто!», засукавши рукави, виконає це завдання на відмінно? Незмінною в житті Наталії Нижник залишається відданість природі. Збирання грибів, вирощування різноманітних квітів та збереження дивовижних моментів у світлинах є своєрідним хобі, якому вона радо присвячує вільний час.

Окрім того, пані Наталія – досвідчений мисливець. На просторах лісу почувається спокійно і впевнено. Раніше нерідко брала з собою в подорожі лісовими стежками сина Олександра, аби навчити орієнтуватися на місцевості чи розпалювати багаття. Навчена долати всілякі труднощі, вона радо ділиться не лише знаннями, але й здобутим досвідом з учнями. Їхня ж прихильність і вдячність у відповідь щоденно озивається успіхами.