Не випадково кав’ярня підприємця Костянтина Ананіча на вулиці Кривий Вал у Луцьку має назву «Кава-клуб»...
Ніна МАРТИНЮК
Не випадково кав’ярня підприємця Костянтина Ананіча на вулиці Кривий Вал у Луцьку має назву «Кава-клуб».
Бо тут не лише пригощають духмяною кавою, чаєм — до речі, і першого, і другого напою пропонують кілька сортів, а й час від часу тут збираються митці, зокрема, художники, дизайнери, флористи. В такі дні точаться за чашкою кави розмови про творчість, організовуються виставки робіт художників і кожен присутній має можливість не лише поспілкуватися з митцем, а й висловити йому свою думку, поділитися враженнями про побачене. У цій оригінальній кав’ярні вже відбулися зустрічі, виставки робіт волинських художниць — членів Національної Спілки художників Зіновії Рубан, Світлани Костукевич. Побували тут і спілкувалися з присутніми дизайнери-флористи Ольга і Олег Грицюки, їх колеги, гості з Києва Ігор і Олена Дубруцькі. Нещодавно гостею кав’ярні «Кава-клуб» була член Спілки художників Тетяна Ядчук-Богомазова. Художниця — неодноразова учасниця виставок як на Волині, так і всеукраїнських, міжнародних. Буває вона на пленерах та симпозіумах, має диплом Всеукраїнського трієнале текстилю «За кращий гобелен». Присутні з цікавістю розглядали вернісаж з батіків, гобеленів та текстилю і з приємністю відзначали гармонію цих художніх робіт з інтер’єром кав’ярні. Тетяна Ядчук-Богомазова розповіла, що складну техніку «гарячого» батіка виконує на шовку, бавовні, льоні, де методом писанки наносить воском чи парафіном контури світлих кольорів. Гості кав’ярні милувалися серією барвистих батіків «Ставні», які відображають дванадцять місяців року. Оригінальні твори художниці викликають роздуми і без аналітико-філософського підходу важко сягнути їх глибини. Народна мудрість говорить про те, що, спілкуючись з вченим потрібно бути вченим, а з художником — поетом. Не помилюся, коли додам, що, спілкуючись з художницею Тетяною Ядчук-Богомазовою, потрібно бути ще й філософом. Яскраве підтвердження цьому і її живопис, зокрема, диптих «Синій птах», де тонко поєднані колорит і символіка. Її колега Зіновія Рубан зазначила, що роботам Тетяни притаманний світлий дух. Вони віддзеркалюють різні грані її таланту, свідчать про світосприйняття художниці і дуже добре дивляться як у цій неординарній кав’ярні, так і в офісі, в домашньому помешканні. Запитала Тетяну, у чому її щастя як художниці, і почула у відповідь: «Щоб зрозуміти щастя, потрібно відчути біль. У художників часто унікальні картини народжуються з болю.» А на моє запитання, звідки така глибока філософія у її творчому доробку, Тетяна Ядчук-Богомазова так аргументувала свою думку: «Художник — це тричі мислитель. Інакше він не буде цікавий людям». Викладач образотворчого мистецтва Тетяна Жовнірук відзначила, що в нашому місті є багато творчих особистостей і необхідно, щоб лучани про них знали. Ось у такій домашній обстановці, за чашкою чаю чи кави дуже цікаво обмінюватися думками. Її підтримала лікар Любов Ларіна: — Приємно, що є такі меценати, як власник кав’ярні «Кава-клуб» Костянтин Ананіч. Він сам розуміє і любить мистецтво, спонукає до цього лучан, збирає людей мистецтва до таких ось щирих розмов і зустрічей, дбає про організацію виставок художників у цій кав’ярні. Хотілося б, аби більше було таких закладів у Луцьку, які б підносили культурний рівень громади. Це сьогодні і актуально, і потрібно всім нам.
