ХОЛОДНА БАЙДУЖІСТЬ ДО БАГАТОДІТНОЇ МАТЕРІ

У редакцію нашої газети звернулась жителька села Дачне Ківерцівського району Аліна Бобик. «Маючи двох дітей, — писала вона,— ми з чоловіком одержали подарунок від долі: на світ з’явилось ще дві донечки — Оля і Світлана. Дізнавшись від знайомих про державну допомогу (по 8 тисяч на кожну новонароджену дитину), ми втішились, бо це хоч якась підтримка для того, щоб підняти дітей на ноги. Але, як то кажуть, бідному женитись — то й ніч мала...»


Катерина ЗУБЧУК


Суть конфліктної ситуації, яка виникла, коли дійшло до оформлення цих «дитячих» грошей, в тому, що Аліна та її чоловік — працівники спортивно-оздоровчої бази «Авангард», яка в селі Дачне. Коли народились близнята ( а це було 20 квітня цього року), то через два тижні жінка віддала необхідні довідки за місцем роботи. Приблизно в той же час база «Авангард» з відома федерації профспілок області була передана в оренду приватному підприємству «Маколі». А нове керівництво категорично відмовилося виплачувати допомогу на новонароджених дітей.
Я зустрілась з авторкою листа. Старшим дітям у цій сім’ї — Максимові та Ані — відповідно 15 та 4 роки. Вони вже допомагають мамі — бавлять своїх сестричок. Отож, сім’я стала багатодітною. В таких випадках, коли народжуються близнята, здавалось би, особлива увага з боку колективу. Вийшло ж по-іншому. Коли база «Авангард» передавалась приватному підприємству «Маколі», то Аліна... загубилась.
— Ще в кінці січня, — розповідає жінка, — я пішла оформляти дородову і післяродову відпустку. Мені виплатили відповідну суму. Коли ж народились близнята і я здала документи на дітей з приводу одноразової допомоги, то почались проблеми. Документи бухгалтер взяла, але коли я поцікавилась результатом через два тижні, то почула, що якогось бланка нема. Минув місяць, а до виплати грошей так і не дійшло. Тоді я звернулась у Ківерцівську міжрайонну виконавчу дирекцію обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Мені роз’яснили, що оскільки база була передана в оренду 13 квітня, а я народила дітей 20-го, то це означає, що я числюся в приватному підприємстві. В усякому разі, якщо вже вийшло непорозуміння, то можна оформити грошову допомогу на чоловіка, який працює в «Маколі». Почала вже цей варіант проробляти. Директор приватного підприємства сказала: «Напиши клопотання». Написала. Але раптом виникло невдоволення з приводу того, що грошову допомогу треба оформляти на чоловіка. Мовляв, він же дітей не народжував. Тим часом, наскільки відомо, зараз згідно із законодавством чоловік навіть може піти у відпустку по догляду за дитиною, якщо в сім’ї прийдуть до висновку, що так буде вигідніше. Про закон я нагадала директорці, але почула у відповідь, що у неї є свої закони.
Коли Аліна Бобик у липні написала заяву на відпустку по догляду за дітьми до трьох років, то почула від нового керівництва: «Ми входимо у ваше становище, будемо виплачувати допомогу, але ще треба деякі питання уточнити...». Після цього уточнення жінці підказали написати заяву на ім’я «старого» керівника бази «Авангард» Євгена Лебедя. А закінчилось тим, що документів врешті-решт не прийняли, бо вони мають адресуватись все-таки директору приватного підприємства «Маколі».
Тоді жінка, добиваючись справедливості, і пішла з листами в редакцію нашої газети, в прокуратуру міста Луцька. Звернулась за роз’ясненням у виконавчу дирекцію обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Звідти одержала відповідь, у якій йшлося, що оскільки на день народження дитини вона мала роботу, тобто була застрахована, то за місцем роботи має право на допомогу при народженні дітей за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. «У випадку відмови у призначенні належної вам допомоги рекомендуємо звертатись до органів суду чи прокуратури».
У принципі в правовій державі звернення до суду і відстоювання своїх прав — нормальне явище. Але в даному випадку, судячи з усього почутого, конфлікт мав би вирішитись, як кажуть, в робочому порядку. З приводу цього хотілось знати думку директора приватного підприємства «Маколі» Раїси Приступи. Ми зустрілись з Раїсою Йосипівною. Але вона була категорично проти будь-якої розмови, коли почула, що йдеться про конфліктну ситуацію, яка виникла в стосунках підприємства й Аліни Бобик.
— Без коментарів, — холодно й лаконічно висловилась, почувши про мету мого приїзду.
— А чому? — допитуюсь.
— Документи на виплату допомоги ми вже оформили за заявою чоловіка, який працює в нас. А відносно того, щоб прийняти цю жінку на роботу, то в мене є роз’яснення мого юриста, де сказано, що ми не маємо права взяти її.
На моє бажання познайомитись з таким роз’ясненням — теж категорична відмова.
Оскільки це роз’яснення того дня мало бути передане у федерацію профспілок області, то подальша моя розмова із першим заступником голови федерації Євгеном Омельчуком.
— Отримавши це роз’яснення, — говорить Євген Іванович, — зателефонував директору приватного підприємства «Маколі» Раїсі Приступі. Нагадав про висновок з приводу конфліктної ситуації нашого юриста. Директор підприємства погодилась, що їхні дії були неправильними, що вони вже займаються оформленням документів на виплату соціальної допомоги. Взагалі, не зрозуміло, чому виникла проблема, адже власних витрат підприємство не несе— виплата здійснюється за рахунок коштів Фонду державного соціального страхування.
Є, на жаль, у нас скороспілі керівники, для яких зневажливе ставлення до людей і їх законних потреб стало нормою поведінки. Вони навіть чваняться такими своїми «достоїнствами».
Є й інша обставина цього конфлікту: мати двох близняток опинилась, по суті, за бортом під час передачі бази «Авангард» в оренду приватному підприємству «Маколі». Тобто виникнуть проблеми з виплатою грошової допомоги на дітей до трьох років, адже заяви на відпустку в Аліни Бобик керівництво підприємства не прийняло. З приводу цього Євген Омельчук сказав:
— Справа в тому, що п’ятим пунктом договору між федерацією профспілок області і фірмою «Маколі» ця конфліктна ситуація сама собою знімається. Адже цим пунктом передбачено, що люди, які працюють на базі «Авангард», забезпечуються робочими місцями в приватному підприємстві «Маколі». Якщо Аліна Бобик на момент передачі була у декретній відпустці, тобто на лікарняному, то кожен знає, що є ще трудове законодавство. Згідно з ним, людину, яка знаходиться на лікарняному, керівник не може ні розрахувати, ні вжити будь-яких дій, які б ущемляли її права як працівника. Можливо, директор фірми «Маколі» цього не знає? Але незнання закону не звільняє від його виконання.
Звичайно, в тому, що виникла конфліктна ситуація, якоюсь мірою винна і сама Аліна Бобик. Під час передачі бази «Авангард» в оренду приватному підприємству всі працівники писали заяви на розрахунок, а вже згодом — на прийом на роботу. І це добре знала жінка, оскільки її чоловік там працює. Отож, могла прийти сюди раніше і не «загубитись».
А взагалі, на думку першого заступника голови федерації профспілок області Євгена Омельчука, проблеми в принципі нема — проблема, видно, в особі, яка наділена певними повноваженнями. На жаль, сьогодні, з появою менших чи більших фірм, з’явились керівники, які не завжди обізнані із законодавством, але мають дуже багато гонору і ніякої поваги до людей. А це породжує конфлікти і соціальне напруження.