Сьогодні виповнюється 75 років від дня народження справжньої Людини, талановитого педагога, мудрого керівника і наставника Нестора Володимировича Бурчака (27.07. 1931 – 15.02.1989)...
Сьогодні виповнюється 75 років від дня народження справжньої Людини, талановитого педагога, мудрого керівника і наставника Нестора Володимировича Бурчака (27.07. 1931 – 15.02.1989).
Все його доросле життя і професійна діяльність з 1954 по 1989 роки були пов’язані з Луцьким педагогічним інститутом імені Лесі Українки, зростанню якого він віддав усього себе. Приїхавши у 23 роки після закінчення Львівського торговельно-економічного інституту та курсів із підготовки викладачів суспільних наук Київського університету за направленням Міністерства народної освіти України разом зі своєю дружиною Ольгою Григорівною у Луцьк, Нестор Володимирович пройшов тут шлях від простого викладача до ректора, якого шанували і пам’ятають всі освітяни Волині. І не тільки вони… Перш за все він був надзвичайно обдарованою Людиною, спілкування з якою збагачувало, приносило радість, підтримувало віру в людей і цінність життя. При цьому він завжди залишався самим собою, з ким би не спілкувався – чи то з міністрами, чи із звичайними, простими людьми з поліських сіл. І кожен, кому довелося хоч раз поспілкуватися з ним, не міг не закарбувати у своєму серці його світлого образу. Був він родом із Золочівського району Львівської області, але належав до найбільших патріотів Луцька і області, яким може пишатися Волинська земля. Він знав і любив усі мальовничі куточки природи Волині, її історію та культуру. Він ніколи не жив тільки для себе або своєї сім’ї, віддаючи свій час, розум, сили людям, стараючись допомогти кожному – чи то студентові, чи технічному працівнику, власне, кожному, хто потребував такої допомоги. Ставши у 1972 році завідувачем кафедрою філософії та політекономії, Нестор Володимирович зумів створити колектив новаторів-однодумців. Але повною силою талант цієї людини розкрився, коли він став у 1980 році ректором педінституту. За свою ректорську діяльність (21. 06. 1980 р. – 15.02. 1989 р.) він здійснив дуже багато: будував навчальні корпуси і гуртожитки, створював музеї, відкривав нові кабінети та наукові лабораторії, розвивав художню самодіяльність, надихав на спортивні досягнення, завжди підтримував тих, хто хотів зробити щось нове і цікаве. Тільки протягом 1980 – 1985 років удвоє зросла навчально-матеріальна база педінституту: були збудовані аудиторний та навчально-лабораторний корпуси, 2 гуртожитки на 1200 місць, обладнано більше 70 кабінетів та лабораторій. Було відкрито чимало нових спеціальностей. Він підтримував все: і наукову роботу – головні наукові школи, які існують в університеті, були започатковані завдяки його підтримці, і художні колективи, чимало з яких стали “народними”, і новації у педагогічній діяльності, завдяки чому Луцький педінститут був визнаний одним з кращих в Україні. Але головна його мрія полягала у тому, щоб створити на основі педінституту університет. І він таки заклав підвалини цього університету. І маємо визнати, що університету, певно, не було б у Луцьку, якби не сподвижницька діяльність Нестора Володимировича Бурчака. Про цю дуже талановиту та багатогранну особистість можна багато писати й розповідати. У 1999 році вийшла збірка спогадів про нього “Чуєш, брате мій…”, було надруковано немало нарисів та спогадів у засобах масової інформації, проведені науково-педагогічні та історико-краєзнавчі читання в Інституті післядипломної педагогічної освіти, присвячені 75-річчю від дня народження Н. В. Бурчака. Зараз в університеті готується наукова конференція і нова книга спогадів про цю чудову і неординарну Людину. На вченій раді університету прийняте рішення про звернення до Луцької міської ради з проханням встановити горельєф Нестора Володимировича на старому корпусі університету (корпус № 1) та перейменувати вулицю Некрасова, де він жив, працював, будував і творив, на вулицю імені Нестора Бурчака. Сподіваємося, що всі, хто його знав, підтримають нашу ініціативу. Роман Арцишевський, Геннадій Бондаренко, Євгенія Дурманенко, Валентина Ілляшенко, Леонід Кондратик, Ганна Маслай, Святослав Яблончук.
