Кизиловий конфітюр і ожинове морозиво: рецепти улюблених ласощів Лесі

У Львівському вищо­му професійному училищі харчових технологій до 150-ліття від дня народжен­ня Лесі Українки провели «Леся- фест» і майстер-клас з при­готування улюблених ласощів великої поетеси.

Про це пише ВЗ.

В останні дні життя у Сурамі Леся Українка не могла нічого їсти, ледь спроможна була чогось на­питися. Єдине, що вона їла без відрази, — морозиво з ожини, яку збирала для неї сестра Ізи­дора.

 У межах фес­ту, за ініціативи бібліотекар­ки закладу Галини Березяк, ор­ганізували 9 локацій. На одній із них учні ді­зналися про Лесю Українку як про чудову господиню. Гали­на Березяк розповіла учням, що з однієї з поїздок на Кав­каз поетеса привезла декіль­ка кущів кизилу і посадила їх у своїй садибі, що у селі Коло­дяжному на Волині. Кущі гарно прийнялися і рясно плодоно­сили. З ягід Леся готувала чу­дове варення.

Також є відомості, що в останні дні життя у Сурамі Леся Українка не могла нічого їсти, ледь спроможна була чогось на­питися. Єдине, що вона їла без відрази, — морозиво з ожини, яку збирала для неї сестра Ізи­дора.

Господинею на кулінарній ло­кації була майстер виробничого навчання ЛВПУХТ Галина Зінь­ко. Вона розповіла і показала учням, як зварити конфітюр із кизилу та приготувати ожинове морозиво.

— Разом із родиною виріши­ла влітку побувати на Волині, у селі Колодяжному, де жила Леся Українка, а нині діє її музей. У нашому училищі вчаться діти з Волині. Їм, як і всім нам, надзви­чайно цікаво відкрити поетесу у новому, маловідомому амплуа, — зауважила майстер виробни­чого навчання Галина Зінько.

Читайте також У Луцьку слухали 50 читців з України, Польщі, Італії та Франції, які онлайн декламували «Лісову пісню»​.

 

Кизиловий конфітюр (з кісточками)

 1 кг кизилу, 1,2 кг цукру, 70 мл води.

Кизил перебрати від хвостиків та зіпсованих ягід. Добре вимити та просушити.

Чистий підсушений кизил перекласти в широку каструльку з товстим дном. Засипати цукром і до­бре перемішати широкою дерев’яною лопаткою.

Залишити на 12 год, щоб кизил пустив сік.

Опісля зазначеного часу каструльку із кизилом поставити на середній вогонь. Якщо кизил дав мало соку, то на цьому етапі можна додати тріш­ки води. Довести масу до кипіння, знімаючи з неї пінку, що утворюється. Довівши конфітюр уперше до кипіння, варити його вже на малому вогні 10- 15 хв, періодично помішуючи ложкою. Потім ви­мкнути вогонь і залишити конфітюр, щоб повніс­тю охолонув, а кизил добре просочився цукровим сиропом.

Потім ще раз довести конфітюр до кипіння, ва­рити 5−10 хв на малому вогні, помішуючи, вимкну­ти і повністю охолодити. Так повторити ще втретє. Сироп має стати густим і тягучим. Розлити гото­вий конфітюр у чисті стерильні банки та закрити кришками.

Кизиловий конфітюр готують з кісточками і без, іноді його перетирають. Можна подавати до м’ясних страв.

 

Ожинове морозиво

 200 г молока, 300 г вершків 30%, 30 г моло­ка сухого, 100 г цукру, 400 г ожини (свіжої або замороженої).

Ожину засипати цукром, поставити на вогонь, довести до кипіння. Масу перетерти крізь сито (щоб позбутись кісточок), накрити харчовою плів­кою впритул та поставити в холодильник.

У сотейнику з товстим дном змішати моло­ко, вершки та сухе молоко. Поставити на вогонь і, постійно помішуючи, довести до кипіння (але не кип’ятити!). Охолоджену молочну суміш постави­ти в холодильник на 10−15 год.

Змішати молочну суміш із ожиновою масою. Поступово вливати масу в увімкнену мороженицю та розмішувати до утворення морозива (близько 20−30 хв).

Перекласти морозиво у формочки для морози­ва або у чистий охолоджений контейнер та поста­вити в морозильну камеру на 2−3 год.

Якщо немає морожениці, охолоджену масу помістити в морозильну камеру і щоп’ятнадцять хвилин розмішувати за допомогою ручного міксе­ра упродовж перших двох годин.