ЦІ АПЕТИТНІ КАВУНИ І ДИНІ

Можуть бути занітрачені, тому покупцям не треба вірити продавцям «на слово».

Євгенія СОМОВА

Продавці з півдня «завалили» місто ароматними кавунами, динями. Торгують ними чи не на кожному кроці. Кружляю довкола гірки ароматних ваговитих кавунів дещо незвичної овальної форми (в Європі вже вирощують кубічні та пірамідальні кавуни). Здавалося б, можна й купити якщо не цілого «смугастика», то хоча б половинку. Ціни ж впали — до 1,5 гривні за кілограм. Та стримує інстинкт самозбереження. А раптом цей смугастий велетень нашпигований «хімією»? Адже не секрет, що іноді горе-господарі занадто щедро їх підживлюють, щоб швидше дозрівали і росли більшими. Та й з повідомлень преси знаю, що в Києві санепідстанція знімала з реалізації баштанні культури через перевищення допустимого вмісту нітратів.
З купи товстунів-кавунів витягую найменшого. Заважив він більше п’яти кілограмів. Продавець реагує миттєво: «Цього літа багато сонця. Тож кавуни на відкритих місцях достигли вже наприкінці липня, хоча зазвичай — у середині серпня. Не було потреби «годувати» їх мінеральними добривами».
Втім, довідки про безпечність своєї продукції продавець не показує. Доводиться просити. У відповідь чую: «Довідка є на сусідній точці». Виникло запитання: скільки ж точок може торгувати за однією довідкою? У санітарно-ветеринарній лабораторії, що діє на ринку, мені повідомили: такий документ видається на партію товару, яка може реалізовуватися в кількох місцях. Але мене, покупця, таке роз’яснення не влаштовує. Спробуй простежити зв’язок між довідкою і продукцією, що реалізовується в кількох точках! Та якби продавець ставився з повагою до клієнтів, то мав би інформацію про дані лабораторного аналізу перезняти на ксероксі і помістити поряд з цінником. Так, скажімо, зробив молодий хлопець, що торгував на Замковій вулиці кавунами, привезеними з Цюрупинського району Херсонської області. Певне тому, й покупців у нього було більше, ніж у його сусідів.
Вирішила купити невеличку диньку. Заважила вона 2 кілограми «з хвостиком». Згідно з документами вміст нітратів не перевищував норму. Та захотілося на власні очі побачити, як відбувається процес перевірки на нітрати.
У санітарно-ветеринарній лабораторії, яка діє на Центральному ринку, лікар Оксана Шмід відрізала добрячий шмат диньки. Подрібнила його, виклала масу в склянку, додала до неї розчину галуну. «Під дією галуну нітрати, наявні у продукті, переходять у рідину»,— пояснює, вставляючи у склянку два електроди, Оксана Ярославівна.
Через деякий час спеціальний прилад — іономір — показує концентрацію нітратів. У дині їх виявилося 44 міліграми на кілограм при нормі 90. Як розповідала лікар, у ранніх баштанних, а також огірках, помідорах, які реалізовувались на Центральному ринку, вміст нітратів не перевищував норми. Більше того, в цьому році в дарах південних полів (перці, помідорах, баклажанах) він дещо нижчий, ніж торік в цю пору. Те ж кажуть і працівники Луцької міської санепідемстанції. Вони нещодавно перевірили першу партію баштанних, завезених до обласного центру з Херсонщини.
Втім, не дуже втішає запевнення, що всі продавці на ринку мають сертифікати якості, видані районними фахівцями санітарно-епідеміологічної служби чи лабораторією ринку. По-перше, аналізи робляться вибірково — з кожної партії продукції відбирають один кавун чи диню. Чи є гарантія, що продавець не підсунув для дослідження «екземпляри» з ділянки, де вирощуються кавуни для себе. По-друге, в тих же баштанних може міститися куди сильніша отрута, ніж нітрати — пестициди, солі важких металів. А дослідження на їх вміст, на жаль, в лабораторії санветекспертизи не проводять. Нема відповідного обладнання.
Знаючі люди радили дочекатися середини серпня, коли масово піде продукція з відкритого грунту. Можливо, втішною для покупців буде й інформація, яку почула від овочівників з Херсонщини. Врожай там нині чудовий, та й площі під посівами баштанних збільшились на 60 відсотків у порівнянні з минулим роком. Тож прогнозують, що після 15 серпня роздрібна ціна на баштанні значно зменшиться. За приблизними підрахунками, у розпал сезону кілограм кавуна коштуватиме менше гривні.
І насамкінець — як визначити нітратні кавуни? Виявляється зробити це можна «на око». Скажімо, в чистого кавуна зріз іскриться крупинками. У нітратного поверхня зрізу гладенька, наче відполірована. М’якоть біля шкірки жовтувата чи проросла білими жилками — теж ознака нітратності. Якщо м’якоть розтерти у воді і вода стане рожевою чи червоною — кавун «занітрачений». Медики не радять їсти незрілу м’якоть біля шкірки, а серцевину взагалі рекомендують вирізати і викинути. Там найбільша концентрація нітратів. Не купуйте гладенькі і дуже світлі дині. Не гоніться за надто великими. І не забувайте цікавитись сертифікатом безпечності.