Фільм-звернення, фільм про любов і політику, фільм про В’ячеслава Чорновола «Той, хто пробудив Кам’яну державу»...
B>Фільм-звернення, фільм про любов і політику, фільм про В’ячеслава Чорновола «Той, хто пробудив Кам’яну державу».
Анастасія ФІЛАТЕНКО
Україна мала і має справжніх патріотів і героїв, тих, хто все своє свідоме життя боровся за те, щоб вона була вільною, незалежною, щасливою. Особливе місце в історії держави — її минулого і сучасного — займає постать В’ячеслава Чорновола: політика, журналіста, публіциста, патріота, просто Людини з великої літери, ніжної і ліричної, коли стосувалося дорогих його серцю людей, мужньої і несхитної у боротьбі з тими, хто сіяв неправду і зло. При всій своїй великій зайнятості, вже після тюремних років, років переслідування комуністичним режимом, в час створення Народного Руху, на чолі якого став саме він, в часи депутатства і численних справ на благо України, він не забував про улюблені троянди своїй дружині Атені Пашко і дарував їх при першій нагоді. Разом з В’ячеславом Чорноволом вона пройшла його нелегкими шляхами допитів, ув’язнень, шляхами непростої долі, пережила разом з ним радість народження незалежної України, його тривоги і болі і всі роки відчувала чутливість серця і ніжність душі чоловіка, побратима, друга. Про це вона говорить у художньо-документальному фільмі «Той, що пробудив Кам’яну державу». Народний Рух України прагне увічнити ім’я В’ячеслава Чорновола, його славні діла, гідні наслідування молодими, подбав про те, аби не лише з’явився фільм про нього, а щоб презентація стрічки пройшла в різних областях і містах України. Прем’єра фільму відбулася і в Луцьку, в обласному театрі ляльок. Прийшли на неї в основному сивочолі люди, ті, хто стояв біля витоків Народного Руху на Волині, хто мав приємність зустрічатися з В’ячеславом Чорноволом у нашому краї в основному під час його приїзду, коли він балотувався на найвищу посаду в нашій державі — Президента України. І дуже прикро, що молодих, котрі повинні брати за взірець, за приклад для наслідування таких людей, воістину до глибини душі українців, патріотів, як В’ячеслав Чорновіл, у залі було дуже мало. А фільм режисера Володимира Онищенка заслуговує на увагу. Режисер, він же сценарист стрічки, прагнув його зробити емоційним, зворушливим, художньо-документальним. Як сказав він сам присутнім у залі, його фільм не про політику, а про любов. Бо й справді, хоч і бачимо ми хронікальні епізоди того, як зароджувався Рух, який очолив Чорновіл, знайомимося з епізодами мужнього і водночас страдницького, але нескореного життя В’ячеслава Чорновола, все пронизано любов’ю — любов’ю до України, до жінки, до оточуючого світу, в якому живуть його побратими, до яблуневого цвіту, на який так любив він дивитися з балкона свого львівського помешкання. Щирі, хвилюючі і ніжні слова мовлять про цього мужнього борця за волю і щасливу долю України його сестра, дружина, донька дружини, соратники по боротьбі, друзі, зокрема нинішній міністр закордонних справ, що очолює Народний Рух України, Борис Тарасюк. Режисер використовує для створення стрічки своєрідний жанр — поєднання документального та ігрового кіно. Глядачі стають свідками відтворення допитів В’ячеслава Чорновола в ізоляторі КДБ. І ось тут роль Чорновола грає народний артист України Сергій Романюк, а слідчого КДБ — народний артист Євген Паперний. Зворушлива сцена випадкової зустрічі В’ячеслава Чорновола з коханою жінкою —Атеною Пашко у слідчому ізоляторі КДБ. Цю сцену також відтворюють актори Сергій Романюк та Олена Лахманюк. Актори, зайняті у фільмі, зокрема Євген Паперний, Олена Лахманюк, які разом з режисером були присутні на прем’єрі, наголошували на тому, що вони не мали на меті відтворити зовнішню схожість героїв, а показати сутність цих неординарних людей, насамперед В’ячеслава Чорновола, і ті обставини, в яких він опинився. Щоб глибше і повніше розповісти про мужність, нелегкий шлях боротьби з комуністичним режимом В’ячеслава Чорновола, його п’ятнадцятирічне ув’язнення у тюрмах, таборах, на засланні, режисер фільму використовує українську народну казку «Кам’яна держава». Час від часу ми чуємо розповідь цієї казки, яка співзвучна долі В’ячеслава Чорновола. Фільм розповідає про незнані сторінки життя, діяльності В’ячеслава Чорновола, його депутатську діяльність і як керівника Народного Руху, час тріумфу після народження незалежної самостійної України і його вітання тисяч людей з балкона Львівської обласної ради, яку він очолював. Власне, глядач багато дізнається з фільму про любов, боротьбу, мужність, незламність В’ячеслава Чорновола. Немає у фільмі лише кадрів про останні хвилини життя В’ячеслава Чорновола, яке так трагічно обірвалося в автокатастрофі, про яку неоднозначні судження й сьогодні. Як зазначив режисер, він не хотів додавати болю людям, які його любили і люблять, хоч і мав у своєму розпорядженні документальні кадри цієї трагедії. Для них, як і для багатьох, багатьох людей, і сьогодні В’ячеслав Чорновіл живий, хоч уже й постав у бронзі пам’ятників. Фільм знімали у Києві і Маріуполі, Донецьку і Львові, у місцях, пов’язаних з життям і долею В’ячеслава Чорновола.