Колеги, друзі, представники влади, рідні та близькі вітають з 60-літтям директора Волинської філії акціонерного товариства Української пожежно-страхової компанії, полковника внутрішньої служби у відставці Івана Шмигу. Наш кореспондент зустрівся з ювіляром і мав з ним розмову...
Колеги, друзі, представники влади, рідні та близькі вітають з 60-літтям директора Волинської філії акціонерного товариства Української пожежно-страхової компанії, полковника внутрішньої служби у відставці Івана Шмигу. Наш кореспондент зустрівся з ювіляром і мав з ним розмову.
Всеволод КУТІВСЬКИЙ
—Іване Петровичу, понад тридцять років ви успішно працювали на різних відповідальних посадах, в тому числі заступником начальника управління пожежної охорони. Кому найбільше завдячуєте тим, чого досягли у житті? — У першу чергу, звичайно, мамі та батькові, які навчили любити працю і людей, бути чесним та справедливим. А ще першому своєму начальнику Івану Галю. Він багато чого мені передав із свого життєвого і професійного досвіду. Свій шлях у пожежній охороні я розпочав у 1964 році курсантом Львівського пожежно-технічного училища. Коли вдягнув курсантські погони, підперезався військовим ременем, відчув себе по-справжньому дорослим. Але ще треба було пройти життєві університети і серйозні випробування, аби разом із зрілістю відчути впевненість у собі. Де б я не був, яку б посаду не займав, завжди намагався проявляти ініціативу, якнайглибше вивчити питання, брати відповідальність на себе і ніколи не перекладав її на плечі колег, як дехто це робив. А материнські слова — «Йди, сину, і добивайся всього сам», «Все роби на совість» — стали для мене дороговказом на все життя. — З виходом на заслужений відпочинок ви, можна сказати, не залишили справи, якій присвятили життя, а успішно освоїли страховий бізнес у цій сфері. — Я горджусь тим, що працюю під керівництвом доктора економічних наук Олександра Михайлова. Пожежно-страхова компанія, яку очолюю, зробила значний внесок у розвиток матеріально-технічної бази пожежної охорони. Входимо в першу десятку надійних страхових компаній України. У філії дружний колектив. Нашими послугами користуються такі відомі організації, як «Будуправління-536», «Житлобуд-2», ТзОВ «Агророси», цукрові заводи, навчальні заклади та інші. Ми дуже цінуємо також довіру до нас шанованої і авторитетної в області газети «Волинь». Ми з великою увагою ставимося до своїх клієнтів, завжди готові прийти на допомогу у скрутний час. За минулий рік відшкодували збитки двадцяти двом особам на суму понад п’ятдесят тисяч гривень. — Робота ладиться, коли в людини надійний тил — сім’я... — Так, я маю гарну сім’ю, справжнє кохання. Зізнаюсь, що у свою дружину Ларису закохався з першого погляду і на все життя. Вона гарна людина, дбайлива і акуратна господиня. Маємо сина і дочку. Олександр обрав батькову професію. Закінчив Львівський інститут пожежної безпеки і служить в Луцькому гарнізоні. Ірина — головний бухгалтер Волинської філії «АТ УПСК» . Маємо четверо онуків, яких дуже любимо. — Чув, що не тільки дружина, а й ви самі вмієте готувати смачні страви. А яка ваша улюблена страва? — Найбільше люблю домашню ковбасу з печі, а також потрійну рибну юшку з саламуром. Як кожен нормальний чоловік, можу перехилити чарчину з друзями чи в родинному колі. Звичайно, коли є нагода та ще добрий настрій у колі друзів. — А чи є у вас якесь хобі? — Люблю працювати на дачі, збирати власноруч вирощений урожай. А ще заспівати з друзями гарну українську пісню. — А що б ви побажали собі у день ювілею? — Моє життя — постійна праця. В ньому є будні і свята, проблеми і труднощі. Як і всі, я хотів би дожити при доброму здоров’ї і в праці, яка приносить задоволення, до наступного ювілею. А ще — щоб у житті було більше радощів, а в нашій державі запанувала атмосфера справедливості, людяності, достатку, злагоди. Хотілося б також, аби друзі не забували, щоб більше було клієнтів у моїй компанії, але чим менше нещасних випадків.
