У Луцьку розповіли про детектив з підписом Лесі Українки - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.76 € 33.49
У Луцьку розповіли про детектив з підписом Лесі Українки

Юрій Громик, Олена Маланій та Тетяна Данилюк-Терещук небезпідставно були горді за волинських лесезнавців.

Фото Сергія НАУМУКА.

У Луцьку розповіли про детектив з підписом Лесі Українки

Волинському краєзнавчому музею передали 14-томник творів поетеси

Збірку творів Волинському краєзнавчому муею передали проректор з навчальної роботи та рекрутації ВНУ імені Лесі Українки, кандидат філологічних наук, професор Юрій Громик, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури Олена Маланій та завідувачка університетського Музею Лесі Українки, кандидат філологічних наук Тетяна Данилюк-Терещук.

– Ми пишаємося причетністю, до цього шикарного видання і можливістю презентувати його в установах Волині та України, – сказав Юрій Громик. – Ми використали зокрема й матеріали музею. Свій досвід роботи над 14-томником я називаю психологічним трилером, бо працювати було дуже непросто. Боялися ми ще на етапі, коли подавали заявку на участь у конкурсі. Маючи цифрові копії і почавши роботу, ми з’ясували, що багатьох матеріалів бракує: рукописів та першодруків. Розпочали ми у березні 2020 року, коли саме оголосили карантин. Тож спочатку архіви та бібліотеки у відповідь на запити обіцяли надати допомогу після закінчення карантину. Наша робота тривала від березня 2020 року до 1 жовтня 2020 року. Ми відчували велику відповідальність, бо треба було не просто скомпонувати тексти. Ми відновили справжню Лесю Українку і це не декларативний лозунг. Ми уважно ставилися до рукописів і намагалися подати їх первозданними. Закликаємо вас читати твори Лесі Українки. Вона постала тут зовсім інакшою, аніж подавали за радянської влади. У збірнику є усі відомі на тепер тексти Лесі Українки з одним невеликим винятком. Дослідник зі Львова Богдан Тихолоз кілька років тримав листівку Лесі Українки з одним коротеньким реченням. Шкода, цього тексту тут немає.

– Ті переклади,що ми назбирали – це той огром Лесиного європейського і світового контексту. Щоб перекладати Шекспіра, Гете та Гайне, треба бути письменником відповідного рівня. Це така кропітка праця. Багатьох автографів не булоіми керувалися першодруками. Були моменти, коли ми сумнівалися, чи цейтекст належить Лесі Українці, – розповіла Олена Маланій, яка працювала над томом перекладів Лариси Косач.

Під час роботи над збірником дослідникам доводилося розплутувати цілі детективні історії. Скажімо, Тетяна Данилюк-Терещук знайшла у галицькому виданні «Зоря» нарис відомого громадського діяча Григорія Мачтета «На могилі» українською. Він народився в Луцьку, але писав російською. Стаття вийшла за підписом «Л.К.» Такий же підпис стояв під перекладом п’єси «Ткачі» Гергарта Гауптамана. Але документально доведено, що п’єсу перекладала Людмила Коломойцева. А от нарис Мачтета – Лариса Косач.

– Тепер ми маємо зошит Лесі Українки та Ольги Косач-Кривинюк поданий у відповідності до їхнього спільного задуму. Усі тексти впорядковані і звірені професійними фольклористами та діалектологами. Я би вішилася, якби «Лісова пісня» Лесі Українки була прочитана за її автогрфом, який є у представленому тексті. Ця буде велика насолода для всіх читачів поетеси, – розповіла Тетяна Данилюк-Терещук.

Як розповів Юрій Громик, для ВКМ передадуть ще один комплект. Інші 14 томів поїдуть у Колодяженський літературно-меморіальний музей Лесі Українки.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.