Два місяці тому лісник Муравищенського лісництва, що в Ківерцівському районі, Микола Пилип знайшов у лісі ледве живе оленятко. Пошуки мами не увінчалися успіхом...
Євгенія СОМОВА
Два місяці тому лісник Муравищенського лісництва, що в Ківерцівському районі, Микола Пилип знайшов у лісі ледве живе оленятко. Пошуки мами не увінчалися успіхом.
Довелося забрати його додому. Лісовою знайдою опікувалася уся сім’я. Клопотів вистачало, бо ж годували спершу з соски. Випоювали коров’ячим молоком. І невдовзі маля зміцніло, підросло, стало улюбленцем сільської дітвори. Усім хотілося погладити його, сфотографуватися з ним чи погодувати. Оленятко любило не тільки травку, а й свіжі огірки, хліб. Бела (на фото) — так на сімейній раді назвали знайду — стала зовсім ручною. Відгукувалася на кличку і сумувала, коли не було господарів. «Кричала на все село,— каже 14річна донька лісника Наталя.— Зовсім, здавалося, забула про своє лісове походження. З домашньою живністю жила мирно. Особливо полюбила корову. Певне, вбачала у ній маму. Намагалася триматися якомога ближче до неї, та ж навпаки — відганяла рогами плямисту «падчірку». А нещодавно господар вирішив прилаштувати Белу в добрі руки — не випускати ж ручне оленя у ліс, загине від рук браконьєрів. Державні зоопарки не зацікавились ним. Але відгукнувся один заможний волинянин. Пообіцяв, що Бела почуватиметься у нього, як у раю. «Як не шкода було розлучатися з тваринкою, але минулого тижня віддали її новому господареві», — повідомила дружина лісника Антоніна Остапівна.
