І тільки так!
Їжатці у Рівному гріються на сонечку і просять не обзивати їх «дикообразами»
Треба повертати в українську мову слова, які вперто намагалися викорінити окупанти
Рівненський зоопарк виклав фото, на якому пара тамтешніх їжатців-дикобразів приймають перші квітневі сонячні ванни.
Також працівники зоопарку торкнулися трішки історії, та розповіли про один із синонімів у зоологічній систематиці в українській мові.
Слово «їжатець» зустрічається не тільки у науковій, але й у краєвзнавчій і художній літературі.
Існує щонайменше 10 словників, в яких наводиться або збереглася назва «їжатець», попри складну історію зі збереженням питомо українських назв у період 1930–1990 років.
Існує щонайменше 10 словників, в яких наводиться або збереглася назва «їжатець», попри складну історію зі збереженням питомо українських назв у період 1930–1990 років.
З середини 1990-х років в Україні почався процес відродження вернакулярних назв ( установлена ненаукова назва певної тварини або виду) , і нові зоологічні огляди здебільшого містять питомі українські назви, які у період 1933–1983 рр. активно вилучали зі словників і замінювали на російські відповідники.
Торкнулася ця проблема і назв чужорідних видів, що відомі загалу, зокрема назви «їжатець», яку викорінювали і пробували замістити назвою «дикообраз».
Слово «дикобраз» з'явилося в українських словниках після постанов 1933 року (див. Українська мова в СРСР) і до кінця витіснило слово «їжатець». Обидва слова разом зустрічаються лише у кількох словниках 1987 років.
Це слово є запозиченим з російської мови і походить від рос. «дикий + образный» = «дикообраз» з подальшим стягуванням двох голосних в один звук.
Читайте також: На Волині крадіїв лісу застрелили з «фоторужья» (Фото).
