СТРАДНИЦЬКИЙ ШЛЯХ НІМЦІВ ВОЛИНІ

Чи не найпершою реакцією керівництва СРСР на агресію Німеччини в червні 1941 року стала евакуація етнічних німців із прифронтових територій, а далі й з усіх областей європейської частини країни у Сибір, Казахстан, Середню Азію...

Василь ГІНАЙЛО

Як розповіла голова обласного товариства німців Волині «Відродження» Ліна Сидоренко, щороку в кінці серпня всі члени обласного культурно-просвітницького товариства збираються разом, щоб знову і знову відтворити у спогадах цю сумну сторінку історії, відзначити День Пам’яті численних жертв серед етнічних німців, згадати поіменно всіх, хто не дожив до сьогодні.
Цього разу кілька десятків членів «Відродження» зібралися у затишному залі Луцької євангельсько-лютеранської церкви, куди всіх гостинно запросив голова ради церковної громади Микола Вагнер. Так вже повелося, що у пасторському будиночку на території німецької кірхи збираються не лише німці та члени їх родин, а й усі бажаючі.
Насамперед, присутні вшанували пам’ять всіх загиблих і замордованих хвилиною мовчання, українською та німецькою мовами прочитали молитву. Коротку, але цікаву проповідь зробив молодий лучанин, член «Відродження» Павло Шварц, який зараз навчається у Варшавській державній християнсько-теологічній академії на лютеранському відділенні. Нещодавно він закінчив Луцький біотехнічний інститут, став бакалавром комп’ютерних наук. Крім того, ще навчався у біблійній школі польського містечка Дзенгелов.
Виступаючі розповідали про трагічні події минулого, про перше виселення 60 тисяч німців з Криму, ділилися спогадами, почутими від батьків, про жахливі, нелюдські тортури сталінських енкаведистів, про страшні умови проживання у снігових заметах та землянках переселенців з України.
Мало хто знає, що більшість радянських німців сприйняли напад нацистського рейху як вороже вторгнення у рідний дім. У перші дні та місяці війни етнічні німці проявили себе на фронті як справжні герої, як сміливі й талановиті командири. Наприклад, капітан радянської армії, знаменитий командир екіпажу бомбардувальника Микола Гастелло, який 26 червня 1941 року направив свій палаючий літак на колону гітлерівських військ, був етнічним німцем. Посмертно він удостоєний звання Героя Радянського Союзу.
Щеміло на душі, коли діти членів «Відродження» урочисто декламували вірші німецьких поетів, коли разом із дорослими заспівали своєрідний гімн етнічних німців «Відродження». Створений він на патріотичні слова німецького поета з Харкова Євгена фон Блюмме «Помилуй нас, Боже», присвячений німцям-трудармійцям.
Про трудову армію німців теж написано чимало. У нинішньому році виповнюється 60 літ з часу її ліквідації, але тема ця до кінця не розкрита. Як і фронтовики, вони проявляли свій героїзм й мужність у повсякденній праці, хоча виживати в таких умовах було надто складно. Розповідаючи про патріотизм цих людей, голова товариства «Відродження» Ліна Сидоренко з гордістю назвала прізвища і вручила пам’ятні подарунки п’ятьом трудармійцям, пристунім у залі — Євгену Грибелю, Фріді Стецун, Ерні Хмарі, Софії Пуц та Олені Шемчук. Всі ці мужні люди проживають серед нас в обласному центрі і розміняли вже дев’ятий десяток років, а найстаршій — 87 літ!
За давнім і добрим німецьким звичаєм після урочистості усіх присутніх запросили на каву. Гості смакували печивом, тортами та обов’язковим домашнім німецьким пирогом, якого старанно готували самі майстрині.