Аллі Опейді за її неймовірні пісні дарували сьогодні найкращі квіти й освячену вербу.
Відома волинянка співала про «коріння свого роду» й нагадала, куди ведуть найголовніші дороги (Відео, фото)
Заслужена артистка України Алла Опейда представила неймовірний мистецький проєкт
У Палаці культури Луцька цієї неділі глядачі мали можливість оцінити культурно-мистецький проєкт відомої волинської співачки, заслуженої артистки України Алли Опейди.
Співачка наголосила, що назвала свій проєкт «Корінням мого роду», маючи на увазі передусім увесь український рід з його особливим мелосом та глибиною. Але, звісно ж, є в ньому і коріння родини, яка в пані Алли дуже співуча.
«Мій спадок – то пісня», – наголосила жінка з неймовірним умінням служити саме рідній пісні. Не дарма, її друзі на святі називали Аллу Опейду «берегинею української й волинської пісні», народною артисткою, яку знають у багатьох селах краю.
«Моя заквітчана земля», Ой, давно, давно», «Два береги» (із В’ячеславом Судимою) та й інші (кожна пісня по-своєму) змушували присутніх то прислухатися до почуттів, збурених голосом Алли Опейди, то завдяки поклику того ж голосу та незмінній її усмішці приплескувати й притупувати в такт.
Серед глядачів була й мама співачки – пані Ірина, якій Алла Опейда вклонилася зі сцени та наголосила: «Всі дороги в житті ведуть до найріднішого порогу – до тата й мами. (На жаль, батько Алли Олександрівни відійшов у засвіти).
Серед глядачів була й мама співачки – пані Ірина, якій Алла Опейда вклонилася зі сцени та наголосила: «Всі дороги в житті ведуть до найріднішого порогу – до тата й мами.
Тож пісню про маму зал слухав, думаючи про своє...
На заході лунали авторські музичні твори у виконанні Алли Опейди, В’ячеслава Судими — дуету «Душа Волині», а також учасниць вокальної студії «Зернятко» за участі ансамблю сучасного танцю «Антарес» (керівниця — Вікторія Лех). Серед нових — пісні на слова Лесі Українки. Глядачі мали насолоду почути, як по-новому заграло Лесине слово, яке так ретельно й виважено оздоблювала своєю музикою головна господиня концерту. Мова про «Вишеньки-черешеньки», які, як і чимало інших пісень, хотілося слухати ще й ще, мелодію до якої створили Анатолій Павлюк та пані Алла, та про три інших, музику до яких підбирала сама Опейда, – про «Вечірню годину», «Місяць яснесенький» та неймовірно потужну «Реве, гуде негодонька».
Крім того, глядачі мали нагоду послухати спів пташок, який вряди-годи підкреслював виконання чи відео волинських народних пісень, що демонстрували на сцені.
Насамкінець Аллу Опейду віншували квітами, оплесками й добрими словами, серед яких була й подяка Богу за те, що волиняни мають таку співочу талановиту землячку.
