Чи допоможе вона їм стати справжніми господарями водойм?..
Чи допоможе вона їм стати справжніми господарями водойм? У цьому році було створено асоціацію орендарів водних об’єктів «Волинська риба». Якоюсь мірою цьому сприяли і публікації в нашій газеті з приводу того, чи стали орендарі водойм їх господарями. А ось про те, як має послужити асоціація ефективному розвитку рибного господарства, мова йде в інтерв’ю з головою ради асоціації орендарів Володимиром Граковським
Катерина ЗУБЧУК
—Асоціація надає своїм членам допомогу у зарибленні водойм, — розповідає Володимир Петрович, — сприяє в організації спортивно-любительського рибальства на орендованих озерах та ставках. А на Волині є де господарювати, не випадково її називають синьоокою. Тільки 240 озер, 118 малих і середніх річок, 14 штучно створених водосховищ... — Тим часом в останні роки часто доводиться констатувати, що при такому багатстві водойм риби різної і не дуже дорогої вдосталь нема. Чому так? — До 1990 року виловлювалось лише за реєстраційними документами з природних озер 160 тонн риби. Ставкове господарство об’єднання «Волиньрибгосп» поставляло в торговельну мережу більше півтори тисячі тонн коропа. На сьогодні на тій же площі водних рибогосподарських об’єктів, за звітними матеріалами обласної держрибінспекції, наприклад, за 2004 рік при виділеній квоті на природні рибогосподарські водойми (озера, річки, крім Шацьких озер) в кількості 29,2 тонни за звітами виловлено аж 3,342 тонни риби! (?) Не кращий показник і по озерах Шацького національного природного парку, де від колишніх сто тонн щорічного вилову риби залишилось менше 20. Цифри говорять самі за себе. І, на жаль, можна спрогнозувати, що при виділеній квоті з природних водойм області на нинішній рік 32,6 тонни риби виконання цього показника за звітними матеріалами буде лише відсотків на п’ятдесят. — Чим пояснюється така ситуація? — На мою думку, насамперед незацікавленістю працівників держрибінспекції в організації промислового рибальства на природних озерах та річках області. Торік, наприклад, було видано лише три ліцензії на вилов риби. Це на озері Люб’язь у Любешівському районі, на річці Стир в районі міста Рожище, на водосховищі «Хрінники» в межах Горохівського району. На решті десятках озер та придатних для рибальства заплавах річок процвітає незаконне промислове рибальство. Сотні волинян, для яких через складну процедуру стало нереальним отримати дозвіл на ведення рибальства, незаконно виловлюють рибу сітками і продають на ринках міст області. Браконьєри не зважають на нерест, водні багатства не облікуються. Куди ми так дійдемо? — Як може проявити себе тут новостворена асоціація орендарів водних об’єктів? — Якраз питання по впорядкуванню рибальства на природних рибогосподарських водоймах Волині планується розглянути найближчим часом. Буде внесено пропозицію про організацію риболовних бригад від асоціації по всіх районах області. Ми підготуємо звернення до урядового законодавчого органу про встановлення порядку торгівлі промисловими знаряддями лову (сітками, неводами) на ринках. Допомагатимемо орендарям у вирішенні конфліктних ситуацій, які виникають через відсутність знання нормативно-правових актів. В кінці минулого року, зокрема, були внесені зміни до типового договору оренди без попередньої консультації з провідними орендними господарствами. У результаті цього термін оренди водних рибогосподарських об’єктів обмежений до трьох років. Я вважаю, що крім розвалу орендних ставкових господарств це нічого не дасть. Адже ніякий підприємець не буде вкладати кошти, якщо знатиме, що через три роки господарство у нього відберуть і віддадуть іншим, мабуть, більш впливовим орендарям. Для чого вести забудову території, вирощувати рибу, якщо вона перейде у власність нового господаря?! Рада асоціації підготувала письмове звернення на ім’я голови обласної ради Анатолія Грицюка про перегляд згаданого рішення з урахуванням наших пропозицій. — Почався сезон полювання на пернату дичину. І знову від мисливців будуть нарікання, що не всюди можна полювати... — У зв’язку з цим хотілося б звернути увагу як орендарів ставкових рибних господарств, так і членів товариства мисливців, що орендовані ставки не є мисливськими угіддями. Голови первинних мисливських колективів повинні попередити своїх членів, що стрільба по водоплавній дичині на території ставкових рибних господарств — це порушення правил полювання з усіма наслідками. — Володимир Петрович, а як складаються стосунки між орендарями і орендодавцями? — А так, що ми вже на сьогодні маємо приклади конфліктних ситуацій. Йдеться про звернення місцевих орендодавців у вищестоящі інстанції та суди з вимогою про припинення дії договору. Виникли, наприклад, суперечності між керівництвом Маневицького районного управління водного госпораства і орендарем водосховища «Гривенське « у селі Лишнівка. Така ж ситуація у Старовижівському районі, де є спроба припинити оренду озера Луки (Дубечненська сільська рада), в Рожищенському районі, де голова Носачевичівської сільської ради хоче розірвати угоду на оренду ставка. Дехто забуває, що ставки і наявна в них товарна риба не відносяться до об’єктів загальнодержавного значення, оскільки риба у штучно створених ставкових господарствах є власністю суб’єкта господарювання, а не держави. Окремі працівники держрибінспекції, користуючись тим, що не всі орендарі обізнані із статусом рибного господарства, нав’язують їм різні свої режими ведення рибного господарства та рибальства на штучних водоймах за відповідну плату. А це не передбачено чинним законодавством України і є вигадкою рибінспекторів з метою збереження свого впливу на орендарів ставків. Конфліктні ситуації, що свідчать про це, ми маємо на ставках Промінської та Буянівської сільських рад Луцького району, Городищенської сільради Горохівського району. Якраз асоціація орендарів покликана відстоювати інтереси тих, хто хоче ефективно господарювати, а, як кажуть, в одиночку не може справитись з усіма негараздами.
