Хто читає Біблію, той знає: Бог від початку освятив усе, створене Ним, а, отже, і землю, і воду...
Віра ПЕТРУЧИК, Лідія ПЕТРУСЬ
Хто читає Біблію, той знає: Бог від початку освятив усе, створене Ним, а, отже, і землю, і воду. Тому-то вони — святиня, осквернення якої — тяжкий гріх. Святий Дух ходить де хоче, але перебуває тільки там, де чисто: у чистому серці, на чистій землі, у чистій воді. Осквернена вода наших водоймищ втрачає живильну силу
У природі все взаємопов’язано: поверхневі води і глибинні, вода на поверхні землі і в нашому організмі, вода в річках і в атмосфері. Вчені знають, що вода має неймовірну інформаційну ємність, тобто запам’ятовує все, з чим стикається. І осквернення людиною її будь-де неминуче веде до порушення балансу в організмі, і не тільки. Коли ми лишаємо на берегах сміття і дощі змивають його у водойми, то ризикуємо отримати чималі біди: висипання на шкірі, виразки, хвороби хребта. Йдуть у роду (бо гріхи батьків падають на дітей) важкі недуги. Така розплата за гріх осквернення води. І кара ця неминуча, а буде вона раніше чи пізніше, впаде на нас чи на наших нащадків — це вже залежить тільки від чистоти родового кореня, від того, скільки серед наших предків було праведників, і скільки грішників. І якщо найближчим часом не візьмемось за очищення річечок, ставків, озер і землі від сміття, то це обернеться для нас екологічними катастрофами та важкими інфекційними хворобами. Що робити? Учімося самі і навчаймо дітей та внуків не смітити. Та й коли ми піднімемо із землі кинуті кимось папірець чи порожню пляшку і віднесемо їх у контейнери для сміття — це не принизить нашої гідності. Громадою треба повичищати стихійні смітники. Те, що може згоріти без шкоди для довкілля — спалити, решту треба вивезти у спеціальні місця, відведені відповідними міськими службами чи сільськими радами. Людина, котра очищає землю і воду, також очищається Божою милістю від родових гріхів, у неї і її дітей поліпшується здоров’я, можуть відійти навіть дуже великі біди. У наших предків був звичай: в кінці городу копали яму, робили дерев’яну накривку, і вистачало їм для сміття на кілька років. Доповнювалась яма до півметра — засипали, щоб не зачепити плугом, і копали нову. Правда, у них сміття було менше, бо дбали більше про душу, аніж про речі. Будь багатий, як земля, здоровий, як вода, — так колись благословляли батьки сина на нове життя. У цих словах — глибинна мудрість.
