Близько десяти питань порядку денного із 44-х, винесених на V cесію обласної ради, депутати направили на доопрацювання. Виваженість у прийнятті рішень проявилася і при розгляді питання про створення Ківерцівського національного природного парку: ніхто не проти цього задуму, але має бути достатнє економічне обґрунтування...
Близько десяти питань порядку денного із 44-х, винесених на V cесію обласної ради, депутати направили на доопрацювання. Виваженість у прийнятті рішень проявилася і при розгляді питання про створення Ківерцівського національного природного парку: ніхто не проти цього задуму, але має бути достатнє економічне обґрунтування...
Олександр ПИРОЖИК
Що прийняття сесійних рішень даватиметься непросто, стало зрозуміло вже на самому початку сесії. Частина депутатів, зокрема Сергій Слабенко та Ігор Гузь, наполягали, щоб на сесію були винесені лише ті 23 питання, які раніше розглядались у постійних депутатських комісіях. Керівники облради пояснювали, що 16 „майнових” питань спершу були окреслені як одне і те ж питання, тому їх загальна кількість і зросла до 44-х. Такий порядок денний набрав необхідну кількість голосів лише з третього разу.
ДЕПУТАТСЬКІ ЗАПИТИ Досить своєрідними виявилися депутатські запити, озвучені на сесії. Два із них стосувалися питання грубого порушення прав людини. Богдан Дівнич заявив про переслідування, яких нібито зазнає колишній працівник Володимир-Волинського технікуму сільського господарства, лише за те, що свого часу викрив фінансові махінації дирекції. Микола Пасаман розповів, як працівники відділу по боротьбі з економічними злочинами фактично зірвали свято останнього дзвоника у школі села Озютичі Локачинського району, морально принизивши її директора, котрого майже весь день протримали у його робочому кабінеті за підозрою в діях, яких той не вчиняв. Михайло Корінчук вимагав направити у відповідні структури запит, де „крутяться” 3 мільйони 400 тисяч гривень на ліки „чорнобильцям”, яких вони вже 8 місяців не можуть отримати, бо облдержадміністрацію не влаштовує рішення облради про їх направлення у райони. Василь Блошко повідомив, що „стихія знесла дах у локачинської влади”, тобто в приміщенні райради та райдержадміністрації. Депутати вирішили „рятувати дах”, виділивши кошти на його ремонт із резервного фонду. Підтримали депутати й інші запити. Зокрема про те, що населення Шацького, Ратнівського та інших поліських районів повинне отримати компенсацію за знищені підтопленнями плантації картоплі. Зі слів Анатолія Грицюка, за клопотанням обласної влади Кабінет Міністрів розгляне питання про виділення волинянам фінансового (загальна сума збитків – близько 212 мільйонів гривень) або ж товарного кредиту у вигляді насіння.
ПРОЦЕС УЗАКОНЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ПОРУШЕНЬ Стан використання та охорони земельних ресурсів, перспектив розвитку земельних відносин в області голова облради Анатолій Грицюк назвав питанням виняткової важливості. Начальник облуправління земельних ресурсів Сергій Шабала повідомив, що із 298,7 тисячі волинян, які мають право на приватизацію земельних ділянок, 292 тисячі їх приватизували (97,7 відсотка), у власність громадянам передано 737,1 тисячі гектарів земель. 79,9 відсотка волинян отримали державні акти права власності на землю, 98,7 відсотка – скористалися правом на отримання земельних паїв. Договори щодо їх використання уклали 41 відсоток волинян. Очікувана сума надходжень від розпайованих земель у цьому році – близько 24,1 мільйона гривень. В області проводяться роботи з інвентаризації земель. Станом на 1 вересня інвентаризація земель населених пунктів проведена на площі 165,6 тисячі гектарів, що становить 63 відсотки від загальних площ. Землі несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів проінвентаризовані на площі 448 тисяч гектарів (49,8 відсотка). Понад 10 тисяч гектарів непридатних до обробітку земель передбачені для консервації – під заліснення або залуження. Грошова оцінка земель проведена у 1058 населених пунктах (97 відсотків). Серед міст області цього досі не зробили у Берестечку, Горохові, Устилузі; з 20 селищ міського типу грошова оцінка проведена у восьми. Досі не встановлено межі окремих населених пунктів. Це всі міста обласного значення, межі яких встановлює Верховна Рада. Мерії цих міст досі не знаходять порозуміння із суміжними районами та землекористувачами. З цього ж питання депутатів інформували директор Волинського інституту землеустрою Анатолій Шворак, голова державної податкової адміністрації в області Михайло Леміщак, начальник профільного відділу прокуратури області Вадим Веніславський, начальник облуправління з контролю за використанням та охороною земель Василь Копетюк. На запитання Валерія Діброви пан Копетюк не зміг назвати бодай випадку, коли землі, отримані з порушенням закону, вилучалися. „У нас іде процес узаконення таких порушень”, – зізнався він. Згодом же пояснив, що вилучення земельних ділянок не входить до компетенції його управління, робити це має право той орган влади, який давав дозвіл на їх використання.
З БЮДЖЕТОМ РОЗІБРАЛИСЬ У КОМІСІЯХ Ретельно опрацьовані у комісіях виявилися „бюджетні” питання. Звіт про виконання обласного бюджету за перше півріччя депутати прийняли без обговорення. Практично без зауважень внесено зміни і до обласного бюджету на 2006 рік. У ньому враховано субвенції, отримані із Держбюджету на погашення заборгованості минулих років із різниці у тарифах на теплову енергію, послуги з постачання та водовідведення, що надаються населенню, в сумі 7 мільйонів 342,9 тисячі гривень. Додаткові кошти передбачено також на реконструкцію насосної станції та встановлення бактерицидних установок на водозаборі у селищі Мар’янівка (100 тисяч гривень), проведення реконструкції опалення Любомльської райлікарні (50 тисяч), модернізацію Народного історичного музею у селищі Торчин (25 тисяч), збереження пам’ятки архітектури – церкви Різдва Богородиці у селі Рокитниця (20 тисяч гривень) тощо. У той же час депутати не дійшли згоди щодо порядку і нормативу відрахування до загального фонду обласного бюджету частини прибутку (доходу) господарськими організаціями, які належать до спільної власності територіальних громад, або у статутних фондах яких є частка такої власності. Питання направлене на доопрацювання. То бути національному парку чи не бути? Найбільше дискусій викликало створення Ківерцівського національного природного парку. Аргументів “за” було наведено чимало. Однак ні начальник держуправління екології та природних ресурсів області Ростислав Мігас, ні представник Дозвільної служби Микола Клєстов так і не надали депутатам достатнього економічного обґрунтування подальшого розвитку цих територій. Не відомо, яких втрат зазнає обласний бюджет від того, що держлісгоспи доведеться реорганізувати, а лісівників – звільняти, яке додаткове навантаження ляже на службу зайнятості. Начальник управління лісового господарства області Богдан Колісник назвав суму збитків і втрат у понад 5 мільйонів гривень, цього ніхто не зміг ні підтвердити, ні спростувати... Депутати Ігор Гузь, Андрій Турак, Сергій Слабенко, Василь Столяр, Віктор Карпук, Петро Камельчук, Володимир Гунчик наголошували, що ніхто з присутніх у сесійній залі не проти створення у Цуманській Пущі національного природного парку. Але вони вважають, що це питання слід відповідно доопрацювати, і лише після цього виносити на розгляд сесії. В результаті рішення про підтримку створення Ківерцівського НПП набрало лише 36 голосів. Більшість 50-ма голосами підтримала альтернативну пропозицію – перенести розгляд цього питання на наступну сесію. Схвалено також пропозицію провести на територіях, які пропонується передати до складу національного природного парку, Дня депутата. Сесія прийняла також ряд регіональних програм розвитку різних галузей господарства області, звернень до центральних органів влади, які будуть опубліковані у найближчому випуску „Вісника обласної ради”.
