Хайдемара Стефанишин-Пайпер — єдина жінка на борту американського космічного корабля “Атлантіс”, який 9 вересня стартував з космодрому на мисі Канаверал, — українка за походженням...
Хайдемара Стефанишин-Пайпер — єдина жінка на борту американського космічного корабля “Атлантіс”, який 9 вересня стартував з космодрому на мисі Канаверал, — українка за походженням.
Юрій ЖУК
Першого свого космонавта Україна здобула на шостому році незалежності. Це сталося восени 1997 року, коли українець, виходець з Чернівеччини, льотчик-космонавт Леонід Каденюк виконав космічний політ на американському космічному кораблі багаторазового використання ”Коламбія”. Каденюк провів на орбіті Землі сімнадцять діб і став першим космонавтом незалежної України. До нього у космос з українців літав Павло Попович. Український космонавт у 1962 здійснив на кораблі-супутнику ”Восток-4” перший у світі груповий політ двох пілотованих кораблів. Наступними у кар’єрі Поповича стали польоти на ракеті ”Союз-14” та орбітальній станції ”Салют-3”. Третьою людиною, яка має українське походження й у ці хвилини дивиться на Землю з орбіти, стала американський астронавт Хайді Стефанишин-Пайпер, яка у складі експедиції з шести астронавтів шатллу ”Атлантіс” за 12 днів здійснить два виходи у відкритий космос. — Я щаслива, що стану першою жінкою-українкою, якій довірено виконання складних завдань у відкритому космосі. Я щаслива, що зможу з космічної висоти послати привіт моєму народові, який нині заслужив визнання цілого світу, — заявила Хайді напередодні польоту журналістам Української служби “Бі-Бі-Сі”. — Якi вашi зв’язки з Україною? — Я народилась 1963 року в штатi Мiннесота в українськiй родинi. Мiй батько Михайло Стефанишин походить із села Якимове, що неподалiк Нового Яричева під Львовом. Родина батька споконвiку була бiдною, а в роки Другої свiтової вiйни вiн змушений був залишити рiдну домiвку i податися свiт за очi — шукати кращу долю. До кiнця вiйни вiн працював наймитом у бауера, а коли гiтлерiвська Нiмеччина зазнала поразки, скористався нагодою й емiгрував до Америки. Тут вiн мав роботу на залiзницi, працював на ремонтi колiй, заробляв мало, ледве зводив кiнцi з кiнцями. Тому-то пiзно одружився, а його дружиною i моєю мамою стала Аделiна — нiмкеня, лiкарка. — I все ж батьковi вдалося виховати вас справжньою українкою? — Батько придiляв менi багато уваги i робив усе можливе, щоб я не тiльки знала українськi нацiональнi звичаї, але й дотримувалась їх. Вiн часто брав мене з собою на релiгiйнi свята, це з його поради я стала спiвати у церковному хорi. Коли я пiдросла, батько записав мене до української органiзацiї пластунiв, я не раз виїжджала у лiтнi юнацькi табори, в яких усе робилося для того, щоб виховати з молодих людей справжнiх патрiотiв України, щоб вони знали й любили рiдну мову. І зараз у вечірні години, коли звільняюсь від кухні, люблю послухати українську народну музику або читаю українські історичні романи. — Але ваш чоловiк — американець? – Так. Коли я навчалась у Массачусетському технологiчному iнститутi, я познайомилась з американським юнаком Гленом. Пiсля випускного вечора ми одружились i шлюб взяли в українськiй церквi. – Чи пiдтримав вас чоловiк у бажаннi стати астронавткою? – Ми працювали спочатку разом в одному з пiдроздiлiв американського вiйськово-морського флоту, де проектували спецiальну апаратуру для пiдводних човнiв. У нас на той час уже народився син, якого назвали Михайлом – на честь мого батька. Якось я довiдалася, що керiвники НАСА вирiшили створити жiночий загiн астронавтiв iз дев’яти осiб i оголосили конкурс. Я вiдразу ж вирiшила боротися за мiсце в загонi, й Глен пiдтримав це бажання. Мені поталанило перемогти у конкурсі, в якому на дев’ять місць претендувало понад тисячу жінок. — Чи пiдтримуєте зв’язки з родичами в Українi? — У Львiвськiй областi проживають 15 моїх двоюрiдних сестер та братiв, i я нетерпляче жду на зустріч з ними. Пiсля польоту обов’язково поїду до родичiв в Україну і познайомлюся з ними. До речі, цей запуск “Атлантіса” – один із найскладніших в історії. 27 серпня його перенесли через удар блискавки. Поки фахівці НАСА оцінювали шкоду, до берегів Флориди, де розташований космодром, наблизився тропічний шторм “Ернесто”, що стало причиною нового відкладення старту. 6 вересня НАСА не вдалося здійснити запуск через несправність паливної батареї, в п’ятницю дав осічку паливний бак. Справний “Атлантіс” запустили 9 вересня об 11.15 за часом східного узбережжя США (18.15 за Києвом). Цей пуск став 116-им польотом шатлла та 27-им для “Атлантіса”. Екіпаж “Атлантіса” має приєднати до Міжнародної космічної станції 17-тонну споруду – своєрідний “хребет” станції, на якій розташується величезний набір сонячних батарей і ротаційний прилад для генерування енергії від сонячних променів. За 12 днів у відкритому космосі Хайдемара (Хайді) Стефанишин-Пайпер проведе понад шість годин.
