У волинської амазонки - бійцівський характер - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.67 € 31.37
У волинської амазонки - бійцівський характер

На військовій службі вона вже майже рік.

Фото із сайту volynpost.com.

У волинської амазонки - бійцівський характер

Її звати Анна Ярославівна, майже як доньку київського князя Ярослава Мудрого, що була королевою Франції. Вона родом з Ковеля

Історію дівчини, яка виріштла служити в зоні ООС, написали на офіційній сторінці ООС у фейсбуці.

– Підлеглі подекуди жартують, щоби я брала собі позивний «Княжна», – говорить Анна.

Вона – старший лейтенант Збройних Сил України, заступниця командира механізованого підрозділу з морально-психологічного забезпечення у одній з бойових бригад, що виконують завдання у складі операції Об’єднаних сил.

Вона – старший лейтенант Збройних Сил України, заступниця командира механізованого підрозділу з морально-психологічного забезпечення у одній з бойових бригад, що виконують завдання у складі операції Об’єднаних сил.

– Я навчалася у Східноєвропейському національному університет імені Лесі Українки. За цивільною спеціальністю - економіст. Паралельно із здобуттям вищої освіти, я ще навчалася на військовій кафедрі, де здобула фах офіцера-психолога. Після випуску деякий час працювала у військовій частині на цивільній посаді за основною освітою. Але потім зрозуміла, що нашому війську потрібні офіцери. Тому я вирішила призватися до лав Збройних Сил. Пройшла практичний вишкіл та допідготовку у одному із навчальних центрів Сухопутних військ. І, зрештою, отримала призначення до піхотної бригади, де зараз і служу, - розповідає офіцерка.

На військовій службі вона вже майже рік. Розповідає, що адаптація у армійському колективі відбулася на диво швидко. Каже, що у роботі офіцера з МПЗ на передовій дуже багато нюансів, які потрібно враховувати. Довести, що ти не баласт, а повноцінний боєць. Та й з професійного боку слід докладати чимало зусиль: колектив людей, які воюють вже сім років поспіль є достатньо складним.

– З воїнами потрібно постійно спілкуватися. Тримати на контролі їх внутрішній емоційний стан. Адже дається взнаки втома. Подекуди у хлопців бувають негаразди вдома. І їх потрібно також вирішувати, розмовляти з їхніми близькими, пояснювати, що й до чого, аби воїни спокійно несли службу, а не нервували через побутові проблеми, – розповідає Анна.

Читайте також: Зеленський оцінив імовірність війни з РФ

Командування підрозділу, де вона проходить службу, зазначає, що офіцерка зарекомендувала себе позитивно.

– У неї бійцівський характер, є задатки лідера. Якщо буде так служити і працювати з особовим складом й надалі – матиме гарне військове майбутнє, – говорить ротний.

Анна розповідає, що її батьки, дізнавшись про те, що донька іде до війська, на початку також страшенно переживали. Особливо мама.

Батько поставився до цього із розумінням. Сказав: «Доню, благословляю. Бо знаю, що вдома ти не всидиш. Іди захищай Україну!»