Одеська тенісистка ампутувала ногу... задля спорту

Тетяна Воротіліна – професійна тенісистка з Одеси. Займатися спортом вона почала ще в дитинстві. А в дорослому віці потрапила в ДТП, через яке лікарі вмовляли спортсменку сісти у візок. Утім Тетяна відмовилася та вирішила ампутувати ногу, аби повернутися в спорт. Свою історію вона розповіла Суспільному.

Батько Тетяни працював адміністратором на тенісних кортах. У віці п’яти років дівчинка побачила, як тато тренувався, та також захотіла грати в теніс.

«Батько почав відправляти мене на стадіон, бігати навколо футбольного поля. Мені потрібно було пробігти 2 800 м. І це було дуже і дуже нелегко, мені було фізично непросто. Тому що я вважалась фізично слабкою дитиною», – згадує Тетяна Воротіліна.

Утім згодом вона полюбила біг за відчуття свободи. А ще це допомагає спортсменці контролювати емоції та ладнати із власним характером.

 

«У мене доволі жорсткий характер, дуже швидко змінюється настрій. І енергії, ось цієї сили, – багато. Для того, аби я нормально взаємодіяла із людьми, щоб людям було комфортно і більш-менш простіше, – мені потрібно багато тренуватись. Чим більше ти займаєшся спортом – тим більше в тебе енергії, чим більше в тебе енергії – тим більше ти займаєшся спортом», – пояснила тенісистка.

В Азії Тетяна потрапила в ДТП. Під час лікування вона втратила більш як два літри крові. Перший місяць спортсменка провела під морфієм та з великою кількістю наркозу. Після цього її відправили до України, в одну з київських лікарень. Жінка хотіла ампутувати ногу, аби якомога швидше відновитися та знову почати бігати. Утім лікарі вмовляли відмовитися від цієї ідеї.

«Хірург стверджував, що ампутовувати ногу не можна, бо я дівчина. Я не зможу спідницю одягнути. Навіщо вам бігати, навіщо вам спорт, ви ж дівчина. Купіть собі інвалідний візок, знайдіть чоловіка, народжуйте дітей. У вас ж є своя нога, як так», – пригадала Воротіліна.

«Хірург стверджував, що ампутовувати ногу не можна, бо я дівчина. Я не зможу спідницю одягнути. Навіщо вам бігати, навіщо вам спорт, ви ж дівчина. Купіть собі інвалідний візок, знайдіть чоловіка, народжуйте дітей. У вас ж є своя нога, як так», – пригадала Воротіліна.

Аби досягти своїє мети, Тетяна зверталася до клінік в різних країнах. І отримала майже 50 відмов. Зрештою їй допомогли німецькі медики, а вже через 5 тижнів після операції Тетяна придбала протез та почала ходити.

«Я починала біг з 10 метрів, дуже сильно втомлювалась, – пригадує спортсменка. – Знімала ногу, декілька годин чекала, аби пройшла судома. Через місяць я змогла пробігти на доріжці кілометр. У серпні я пробігла «п'ятірку». У грудні пробігла 10 км».

Відтоді їй вдалося пробігти 2 марафони та майже 30 напівмарафонів. Крім того Тетяна понад рік займається танцями.

«Мені завжди подобалося, як красиво люди рухаються в танці. У танцях тобі необхідно повністю переносити вагу тіла з однієї ноги на іншу, контролювати баланс, робити плавні, м'які рухи», – запевнила Тетяна.

За словами Воротіліної, часом люди сприймають її не просто як людину, а як людину з протезом. Починають розпитувати, що трапилося, не вірять, що жінка вирішила позбутися ноги, аби повернутися в спорт.

 Відповідаєш: «Відпиляла, щоб бігати». Вони такі: «Що? А серйозно?». Я кажу: «Серйозно».

«Відповідаєш: «Відпиляла, щоб бігати». Вони такі: «Що? А серйозно?». Я кажу: «Серйозно». У суспільстві більше, мабуть, якихось стереотипів і пред'яв до жінок. Тому що жінок частіше оцінюють по зовнішності. Чомусь багато людей вважають, що протези – це некрасиво. А можна зробити якийсь яскравий, красивий протез», – переконана тенісистка.

Читайте також: За що Павло Войтко з Турійська любить білана капустяного (Відео)

Вона називає протез своєрідним «тестером на адекватність», оскільки ті, для кого це є катастрофою, «швидко зникають з поля зору». Водночас Тетяна запевнила: через 20-30 років подібні реакції остаточно зникнуть.