БРАТИ НАШІ МЕНШІ: “вполювали” косулю за мішок цукру...

Влітку минулого року в селі Ставки Турійського району мама з донькою пішли до лісу й у березині знайшли маленьку косулю.

Щоб маля не загинуло, взяли його додому. Маленького самця назвали Найдою. Плямисте, незграбне, із довгими ногами створіння спочатку поїли коров’ячим молоком. Згодом почали випускати пастися в садок. Особливо лісовий гість полюбляв малину та чорниці. Оленка, яка доглядала Найду, навіть помітила, що косуля почала їсти сіно, отже, могла б і перезимувати...
Та восени сталася прикра подія. Біля села полювали невдахи-мисливці, яким того разу удача не посміхнулася. Довідавшись, що в селянському господарстві живе косуля, вони, щоб не бути без здобичі, виміняли її на мішок цукру, додавши ще певну суму.
Хтось засуджує господарів Найди, а хтось стверджує, що в період статевого дозрівання самець однак утік би до лісу...
Мусимо пам’ятати, що ми відповідальні за тих, кого приручили. Можливо, не завжди варто забирати дику тварину із звичного для неї природного середовища.
Цю історію розповів учень Луцької гімназії № 14 Андрій Соловей.