Родом Федось Мандзюк із невеличкого села Гектари, що в Горохівському районі, біля самісінького кордону з Львівщиною. Отож, з точки зору деяких сусідів-галичан — москаль...
Родом Федось Мандзюк із невеличкого села Гектари, що в Горохівському районі, біля самісінького кордону з Львівщиною. Отож, з точки зору деяких сусідів-галичан — москаль.
Та як справжній українець любить гостре слово, жарти й сміх. Коли в дев’яності роки минулого століття допитливі колеги з літературного та журналістського цехів, а за ними й читачі, довідалися, хто такий насправді веселий дотепник і порушувач громадського спокою Кость Волиняка, не могли повірити. Як, той самий Мандзюк, кореспондент і заввідділом “Волині” (тоді ще “Радянської Волині”), власкор “Молоді України”, головний редактор видавництва “Надстир’я” і збитошний Волиняка! А Волиняка-Мандзюк, добродушно посміхаючись, наорав і засіяв гектари й гектари рядків, що склалися у газетні матеріали, віршовані гуморески, байки і цілі сатиричні поеми. Ще й кілька книжок-маківок-смішинок для малечі. І синів виховав, причому старшого —журналіста. Напередодні дня, коли життя виставить колишньому сільському школяру і випускнику Львівського університету імені Івана Франка, а нині головному редактору міської газети “Луцький замок” дві цілком заслужені п’ятірки, зичимо ще гострішого і веселішого пера, щастя, радості й добра. Щоб писали завше з смаком і Мандзюк, і Волиняка!
