Головним меседжем зустрічі став маршрут ранньої реабілітації дитини.
Не чекайте 3-х років, поки розговориться – дійте вже: у Луцьку прокладали місточки партнерства лікарі й освітяни
Як розпізнати тривожні сигнали в розвитку дитини раннього віку, допомогти батькам розробити маршрут оглядів лікарями, аби не намотували сім кіл пекла, - ці та інші питання обговорили на неформальній зустрічі
Медичний центр лікаря Цюха – ті, що готові допомагати
Напередодні професійного свята працівники «Медичного центру лікаря Цюха» влаштували дружнє чаювання зі своїми сусідами - дитячим корекційно-розвитковим центром «Розмовляйко». Медичний центр лікаря Цюха - один із перших приватних медичних закладів на Волині, заснований 1996-го року відомим лікарем Миколою Цюхом, базувався в основному на гінекологічних обстеженнях. Тепер закладом керує його донька Іванна. А колектив із молодих амбітних лікарів розширює справу діагностики та консультування у багатьох напрямках, серед них і дитяча діагностика. На зустрічі жваво ділилися думками лікар-педіатр Тетяна Кучер, дитячий хірург Тарас Мартинюк, лікар-нефролог Нонна Решетило, лікар УЗО Наталія Висоцька, дитячий отоларинголог, фоніатр Зоряна Лаврик, директор ДКРЦ «Розмовляйко» Людмила Вознюк та фахівець з інклюзивної освіти області Тамара Мазурик. Головним меседжем зустрічі став маршрут ранньої реабілітації дитини.
Якщо вам кажуть: «Зачекайте, він до 3-х років розговориться!» – перестрахуйтеся шляхом візиту до кількох спеціалістів
Людмила Вознюк наголосила, що окрім немовленнєвих тепер збільшується контингент дітей з атиповим розвитком: вони не демонструють належних емоцій та реакцій, не розуміють зверненого мовлення, проявляють поведінкові розлади тощо. Трапляються діти із втратою слуху чи метаболічними порушеннями, у котрих прояви дезорієнтації, що в кінцевому результаті розцінюються як розлади аутистичного спектру, зумовлені не виявленою первинною проблемою. До слова, статистика підтверджує лише 25% наявності аутизму у тих, кому уже його нашвидкуруч прописали, як діагноз.
Часто на обстеженні у нашому центрі виявляється, що дитина не повзала до року, а одразу пішла, але малюк має пройти всі щаблі розвитку, бо ж у житті не будують будинок, починаючи з даху.
- Звертаюся до лікарів первинної ланки – педіатрів, які патронують дитину з перших днів. Саме вони мають діяти згідно з клінічним протоколом, де описаний нормотиповий розвиток, тож якнайраніше мають помітити відхилення та скерувати дитину на обстеження до вузьких спеціалістів. З досвіду нашого центру найчастіше батьки починають бити на сполох, коли дитина не «розговорилася» після 3-х років. Але тривожні сигнали можна помітити значно раніше і розпочати раннє втручання чи абілітацію. Часто на обстеженні у нашому центрі виявляється, що дитина не повзала до року, а одразу пішла, але малюк має пройти всі щаблі розвитку, бо ж у житті не будують будинок, починаючи з даху. Перш ніж така дитина заговорить, вона має заповнити сенсорні прогалини, маємо для цього залу сенсорної інтеграції, де розвиваємо вестибулярний апарат, пропріорецепцію (відчуття тіла в просторі), проводимо нейрокорекцію, щоб задіяти обидві півкулі головного мозку. ДКРЦ «Розмовляйко» заснований через потребу конкретної родини у реабілітації хлопчика з аутизмом та затребуваний на сьогодні багатьма іншими. Жодної допомоги від держави не отримуємо. Головне, чим стурбовані, що багато діток потрапляє до нас пізно. Тому потребуємо комунікації з педіатрами, первинною ланкою, які часто кажуть, що дитина виговориться. Зі свого 30-річного досвіду бачу, що дитині з наслідками пологових травм так просто з цього не вийти. І спочатку - правильна діагностика: УЗД, нічне ЕЕГ, МРТ (після 3 років) на виключення неврології. Мусимо направляти дітей до Львова до генетиків, метаболістів, бо у Луцьку такого не роблять, а так хочеться батькам спростити шлях.
Лікар Тарас Мартинюк зі свого досвіду роботи в обласній дитячій лікарні та перинатальному центрі зауважив, що багатьом дітям із порушенням обміну речовин ставили діагноз РАС, адже малюк не каже, що його турбує, а розлади поведінки за таких діагнозів подібні. Коли ж налагоджувалися метаболічні процеси, внормовувалися й інші показники.
- Скажу, як є: у півроку дитина має сісти, в рік - піти, в три - попросити ложку і сама поїсти, тож те, що не в нормі помітно раніше, ніж у 3 роки, - зазначає лікар.
Майже 5000 волинських дітей перебувають на обліку в ІРЦ як діти з особливими освітніми потребами.
Значна частина з них – це діти із затримкою психічного розвитку та порушеннями мовлення. Цей показник міг би бути значно нижчим, якби вчасно було здійснено раннє втручання, лікування та корекція. Саме тому фахівцям ІРЦ дуже важливо співпрацювати із дитячими лікарями.
Тамара Мазурик розповіла про важливість діяльності інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ), які діють в рамках державного інклюзивного навчання і надають корекційно-освітні послуги. Такі центри здійснюють також комплексну оцінку розвитку дитини, розпочинаючи з 2-х-річного віку.
Пані Іванна Цюх зауважила про важливість професійної етики лікаря і педагога, з якою повідомляти діагнози, щоб батьки правильно зрозуміли ситуацію.
Такі медично-педагогічні обговорення тепер на часі, бо доповнюють бачення однієї проблеми різними фахівцями та спонукають до партнерської взаємодії. То ж фахівці «Розмовляйка» впевнено тримають курс на співпрацю та гуртують команду однодумців на службу дитині. Отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики – перший успішний крок до цього і вони це вже зробили.
Уляна ФЕЩЕНКО.
