До хреста та символічної могили вояків УПА місцеві жителі несутьф квіти і в будні...
До хреста та символічної могили вояків УПА місцеві жителі несутьф квіти і в будні.
Ярослав ГАВРИЛЮК
Активний учасник заходів по вшануванню національних героїв і депутат Ковельської районної ради від УНП Володимир Кравчук запропонував мені перед Покровою відвідати Скулинські ліси, які у сорокових та на початку п’ятдесятих років минулого століття були головною базою північно-західного військового округу “Турів” УПА. Саме тут знаходився штаб та чимало збройних загонів повстанської армії. Їхали в урочище Бараки, що у кількох кілометрах від села Скулин, де базувався надзвичайно відданий підрозділ – служба безпеки округу. Ми залишили партійний вітчизняний легковий автомобіль на лісовій дорозі, бо далі проїхав би лише всюдихід. На невеликій галявині, що з усіх боків оточена стрункими соснами, дубами, височіє хрест, урочисто встановлений влітку цього року. Внизу на пагорбку символічної могили викарбувано слова: “Борцям за волю України”. Торік на Покрову я був тут на відкритті тоді ще пам’ятного знака. Місцева жителька Ганна Зелена, яка колись була зв’язковою УПА, запаливши біля хреста свічку і помолившись, показує нам місце, де знаходився барак, у якому жили повстанці. Трохи далі, за соснами, був колодязь, а за кущами стояла конюшня. Побували ми й в урочищі Пович, майже у дев’яти кілометрах на північ від села – на могилі двох рідних братів повстанців Сергія і Панаса Дятлів, які загинули у бою з “емгебістами”. У цій місцевості колись були скулинські хутори. А в Скулині біля самісінької церкви селяни показали скорботне місце, де земляки й побратими поховали молодого вояка УПА. Коли після війни у село повернулась радянська влада, місцеві комуністи на чолі із головою колгоспу зруйнували могилу. Хрест хтось поставив уночі, але вдень його знову привселюдно зламали. І так відбувалося кілька разів. Біснуватих атеїстичних партократів у Скулині тепер вже немає, але по кістках повстанця й досі ходять люди… Розповідаючи про трагічний літопис краю, схвильована Ганна Зелена передала мені довгий список повстанців, які загинули на Ковельщині, і просила, по можливості, опублікувати всі їхні імена у газеті, щоб, як вона каже, “люди пам’ятали героїв України”. - Ми ще, на жаль, не всю правду знаємо про події минулих років, – говорить активіст та краєзнавець Володимир Кравчук. – Потрібно знайти кошти і пам’ятник воякам УПА встановити у Скулині. Адже у його лісах пролито так багато крові за волю України. Можливо, варто обладнати у селі музей, в якому відтворити героїчні сторінки боротьби. Однак районна та місцева влада в цьому питанні не проявляє належного інтересу.
