Чому ніхто не зупинить самовільних перепланувань та реконструкцій у житлових будинках Луцька?..
Чому ніхто не зупинить самовільних перепланувань та реконструкцій у житлових будинках Луцька?
Василь ГІНАЙЛО
Кількасот мішків із будівельним сміттям, які одного дня з’явилися у дворі багатостраждального будинку № 12 по вулиці Словацького, змусили членів будинкового комітету поцікавитись ремонтними роботами у вісімнадцятій квартирі... — Наш висотний будинок у центрі міста постійно терпить від усіляких орендарів та рекламодавців, які вже добряче його пошкодили, — розповідає мешканець, колишній голова будинкового комітету, ветеран Великої Вітчизняної війни Михайло Григорович Шелест.— Як вдалося дізнатися, цю квартиру викупив громадянин Північної Ірландії із міста Белфаст — добродій Тимофій Джеймс Слоан. Ніби немає тут нічого надзвичайного, але наймані робітники самовільно, не дочекавшись офіційного дозволу на реконструкцію та проектну документацію, розпочали ремонт. Зокрема, без погодження з фахівцями розібрали у квартирі перегородки стін, а з підлоги вибили всю бетонну стяжку. Все це ліфтом звозили на подвір’я. Хвилювання моїх співмешканців легко зрозуміти, оскільки самовільні перепланування у квартирах, а у висотних будинках тим більше, можуть призвести до сумних, навіть трагічних наслідків. Мов гриби після дощу, останнім часом у житлових будинках на вулицях обласного центру з’являються найрізноманітніші добудови. Сотні перукарень, аптек, лікарських кабінетів, салонів краси відкрито в центрі й на околицях міста. Мешканці перших поверхів вигідно продають своє житло, не переймаючись подальшою долею стареньких «хрущовок» та різними «сюрпризами» для колишніх сусідів. Бізнесовому перелицюванню вулиць сприяє нинішнє недосконале законодавство, а також владці. Це ж як треба зневажати лучан, щоб одну з центральних вулиць — проспект Волі — зробити, умовно кажучи, мертвою. Замість зручних у щоденному користуванні центрального гастроному, овочевого та фірмового м’ясного магазинів, переговорного пункту, ремонтної майстерні телерадіоапаратури з’явились численні банківські та комерційні офіси. «За які такі хабарі та винагороди батьки міста відібрали у корінних жителів центру Луцька можливість користуватися своїми звичними магазинами та закладами обслуговування, — пише в редакцію «Волині» Надія Михайлівна Козлюк. — При соціалізмі, якщо мінявся власник, то профіль закладу зберігався ще кілька років. Чому і за які винагороди банкам та горе-комерсантам повіддавали кращі приміщення на проспекті Волі, по вулицях Лесі Українки, Винниченка? Чому мовчать громадськість, депутати, знавці містобудування?» Найбільша біда в тому, що оці всілякі переобладнання житла під офіси та комерційні структури ніхто професійно не контролює, для їх власників не існує жодних архітектурно-будівельних норм і правил. Все вирішують гроші! — Звичайно, ніхто не вимагає виготовлення технічної документації на простий ремонт, — говорить інженер житлово-комунального підприємства № 1 Валентина Мартинюк. — У наказі № 76 Держкомітету України з питань ЖКГ «Про затвердження правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» чітко визначено, що таке ремонт, реконструкція, капітальний ремонт чи перепланування та переобладнання житла. І треба дотримуватись всіх положень. Перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, облаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхівок вимагає експертизи і дозволів ЖКП, архітектури, проектантів. Разом з Валентиною Миколаївною переглядаємо довжелезний список-перелік самовільно влаштованих прибудов на території ЖКП № 1. У списку десятки адрес. Найчастіше згадуються вулиці Данила Галицького, Прогресу, Івана Франка, Винниченка, Кривий вал. Наприклад, сім’я О.О.Запорожця, яка проживає на вулиці Словацького, 13/3, до цокольного пристінка квартири домурувала гараж. Через це вода заливає підвал, руйнується будинок, немає доступу до газової труби. Два роки тому суд розпорядився знести самовільну добудову, але рішення суду й досі не виконується. У фахівців департаменту житлово-комунального господарства і будівництва аналогічні проблеми і свій, не менш тривожний, список самовільних реконструкцій та добудов у Луцьку. В офіційній довідці за підписом першого заступника міського голови Лариси Соколовської, зокрема, сказано, що виконком не вперше розглядає колективне звернення мешканців житлового будинку на проспекті Волі, 29 про відшкодування збитків, завданих самовільною реконструкцією приміщення магазину «Пелікан». За порушення при реконструкції підприємець І.Б.Іваненко неодноразово притягався до адміністративної відповідальності. Через невиконання приписів ПП «Пелікан» періодично сплачує штрафи, але людям від цього не легше — тріщини на стінах не зникають і жити стає тривожніше. За якихось двісті метрів далі, на проспекті Волі,48, перший поверх звичайної «хрущовки» також перепланований під офіси фірм та магазини. Мешканка О.М.Кравченко живе якраз над новоствореним магазином «Двері» і також достукується у різні інстанції, оскільки відбувається руйнація квартири № 37. Її стіни мережать численні тріщини, на яких встановлено спеціальні контрольні маячки. Ситуація тут вимагає термінового відновлювального ремонту. Але хіба не можна було побачити ці небезпечні вправи самодіяльних проектантів ще на початку їх виникнення, коли, так би мовити, без суду і слідства можна все поставити на свої місця? Можна і треба, але хтось впливовий благословляє такі експерименти, а потім починаються скарги і тяганина. Значного розголосу набрали наслідки непродуманого перепланування старенького житлового будинку на Винниченка, 24. Ще раніше підвальне приміщення цього восьмиквартирного старобуду було викуплене й переобладнане під бари «Сальвадор» та «Максим». До речі, чомусь перед самісіньким входом у навчальний заклад. Таке сусідство саме по собі позбавило спокою жителів. Але їх терпець увірвався, коли підприємці розпочали ремонт у викуплених квартирах на першому поверсі. Офіційно під Інтернет-центр... — Будинок зведений в далекому 1950-му, а капітальний ремонт проводився тут ще у 1972 році, — говорить лікар обласної клінічної лікарні, заслужений лікар України, інвалід другої групи, ліквідатор аварії на ЧАЕС Микола Васильович Галькевич.— Власники барів викупили дві квартири якраз поверхом нижче мого житла і переобладнують їх для своїх потреб. Ця реконструкція завдає суттєвої шкоди моєму помешканню: зміщуються двері та вікна, на стінах з’явилися тріщини. На мої звертання до влади ніхто не реагує. Виявляється, рішенням сесії міськвиконкому від 31.03.2006 року № 147 громадянам Д.І.Поліщуку, Д.Д.Міщуку, А.В.Єфімову дозволено провести реконструкцію квартир №2 і №3 під офіс та Інтернет-центр. Отож, підприємці ніби законно проводять ремонтні роботи у викуплених квартирах, але чомусь проектанти не подумали про згубні наслідки для всього старенького будинку. Заступник міського голови І.М.Корчук тільки розводить руками. Мовляв, дозвіл давала попередня влада, то до неї і претензії. На черговій сесії депутати вже обговорили долю аварійної споруди. Зійшлись на думці, що по периметру дім слід обов’язково зміцнити металевим обручем-стяжкою. Згадані підприємці кажуть, що їм такі роботи не під силу. Але ж куди дивилися інженер проекту В.А.Дорошенко, архітектор проекту Ю.А.Лініченко, виконроб О.Г.Савченко, які розробляли проект реконструкції будинку? Як боротися з проблемою самовільних перепланувань і добудов у житловому секторі міста знає начальник інспекції держбудконтролю міськвиконкому, заступник головного архітектора міста Тарас Іванович Шніт: — Сама по собі ця проблема не зникне. Треба обов’язково створити окрему інспекцію по контролю за технічним станом будинків та споруд міста, тобто налагодити державний контроль. Сьогодні в Україні цих обов’язків ніхто не виконує. У Луцьку їх покладено на власників та експлуатуючі організації із залученням працівників архітектури й інших інспекцій. Хоча такі функції нам зовсім не властиві. Р.S. Цими днями в редакцію газети знову зателефонував Михайло Григорович Шелест. Ветеран із сумом повідомив, що у будинковому комітеті є ще одна тривожна інформація. Хтось із місцевих підприємців викупив квартиру № 1 у висотному будинку на Словацького,12, а окремий вхід планують прорубати у стіні, зі сторони готелю «Україна»... Знов самодіяльні архітектори і проектанти? Доки це триватиме?
