У цьому поліському, так званому «бригадному селі» ніколи не було церкви, хоча до війни і потім у повоєнні роки воно було навіть центральною садибою, де тривалий час діяла сільська рада, а також правління колективного господарства...
Іван КАПІТУЛА
У цьому поліському, так званому «бригадному селі» ніколи не було церкви, хоча до війни і потім у повоєнні роки воно було навіть центральною садибою, де тривалий час діяла сільська рада, а також правління колективного господарства. І щоб висповідатися, прийняти святе причастя, помолитися, люди йшли пішки або ж добиралися підводами в сусідню Річицю за п’ять кілометрів.
Але якось у село завітала його уродженка, а нині лучанка Марія Корсак (дівоче прізвище Андріюк — авт.), щоб відвідати могили своїх батьків. Побувала вона тоді, звичайно, й на місці, де колись стояла їхня хата, в якій народилася і виросла. Там побачила одні бур’яни. Від побаченого їй стало сумно і тужливо на душі. Отоді й прийшла в голову думка: на цьому місці за власні кошти та кошти можливих спонсорів збудувати Божий храм. Цією ідеєю загорілось мало не все село. Були, щоправда, й такі, що не вірили у задум, навіть виступали проти храму Київського патріархату. Мовляв, у районі діють церкви лише Московського патріархату. Втім, виявилось, що до здійснення задуманого далека дорога і нелегка боротьба. Бо коли Марія Корсак звернулася із заявою в Річицьку сільську раду, до якої входять і Мельники-Річицькі, з проханням виділити під будівництво церкви земельну ділянку (зокрема, те місце, де колись стояв їхній будинок — авт.), то тодішній сільський голова Микола Геналюк, палкий прихильник Віктора Януковича, навідріз відмовив у цьому. Потім їй довелось писати в сільську раду ще не одну заяву. Але після дворічної боротьби все-таки свого добилася — заяву задовольнили. І торік на початку липня саме це місце, де знаходилась їхня колишня хата, було освячено для будівництва храму. Уже наступного дня там закипіла робота. Люди, і не лише Мельник-Річицьких, а й навколишніх сіл, теж почали щедро жертвувати на його будівництво. Крім родини Корсаків — головного спонсора будівництва, підключились до цієї святої справи й Цуманський держлісгосп, луцька фірма «Волвест», Шацький молокозавод, газета «Сім’я і дім» та інші меценати. У це важко повірити, але буквально за рік у селі виріс величавий Божий храм, перший храм Київського патріархату в селах району. Минулої неділі новозбудовану церкву освятив та відправив святкову літургію преосвяшеннійший Михаїл, єпископ Луцький і Волинський УПЦ Київського патріархату у супроводі духовенства Луцького Свято-Троїцького собору, благочинного Ратнівського району отця Романа, настоятелів місцевого храму та церкви Старої Вижівки, а також архієрейського хору «Оранта». Добре слово мовив голова Ратнівської районної ради Микола Макарук, який донедавна очолював річицький сільськогосподарський кооператив «Прип’ять» і чимало зробив для спорудження цього Божого храму. На урочистому дійстві крім вищезгаданих спонсорів за особистий вклад у будівництво церкви добрим словом згадувались й старовижівчанин Віктор Ковальчук, який гарно спроектував її, місцевий церковний староста Михайло Боговід, будівельники, а також усі ті, хто приклався до цієї богоугодної справи. Преосвященнійший владика Михаїл зачитав указ патріарха Київського та всієї Руси-України Філарета про нагородження ініціатора будівництва церкви, її фундатора Марію Корсак за заслуги перед УПЦ КП та активну благодійницьку діяльність орденом Святої великомучениці Варвари. Ряд достойників отримали з рук владики Михаїла благословення і грамоти. Серед нагороджених — і голова районної ради Микола Макарук.
