Син Ніни Матвієнко, який постригся у ченці, перейшов з Російської православної церкви в ПЦУ

Син народної артистки України Ніни Матвієнко Іван Гончар постригся у ченці та став ієродияконом церкви Іоанна Богослова у Ніжині.

Тепер його звуть Януарій. 48-річний ієродиякон Януарій у Ніжині третій рік. У монахи він постригся у 33 роки у Криму, де служив у Бахчисарайському Свято-Успенському монастирі.

Більшість із Західної України були. Але — московський патріархат.

Там він пробув 12 років, до самої анексії Криму. Ієродиякон Януарій зізнався, що покинув Крим не через конфронтацію з братією в монастирі: «Вони проросійські. Настоятель дав благословення йти голосувати за анексію, це було обов'язково. Я не ходив, і всі це знали. Не тільки не приховував свої погляди, а й сварився через це. Більшість із Західної України були. Але — московський патріархат», - розповів син Ніни Матвієнко.

 Він додав, що його не намагалися відлучити від церкви чи виселити з монастиря: «Статус мами завжди допомагав. Я сам виїхав з Криму, це було шість років тому. До монастиря приїжджала дівчина, художник, яка допомагала мозаїку класти. Її батько, священник, служить у Крутах, що під Ніжином, і він взяв мене дияконом у свою церкву. І Ніжинський єпископ прийняв. Це ще був московський патріархат. До отримання Україною Томосу», - поділився ієродиякон Януарій, пише ТСН з посиланням на  Gorod.cn.ua.

 Як зізнався син Ніни Митрофанівни, у Ніжині він знімає квартиру: «Платять мої батьки. Квартплата плюс комуналка. Наше житло і є келія. Хата на дві кімнати — окрема у отця Софронія і в мене», - поділився Іван Гончар.

Він додав, що монахи зарплату або грошову винагороду не отримують: «Ні. І священники не отримують. Більшість самі заробляють. Шиють, таксують. ПЦУ — поки що найбідніша церква. Є робота, за яку мені платять, — іконопис. Пишу ікони, роблю іконостас на замовлення. Я ціле літо писав ікони. А перед цим розписував дитячу школу в Києві на Дарниці, космос малював. Менший брат Андрій — художник, іконописець у Києві, він мені роботу підкидає. Але, звичайно, ці кошти на храм такого рівня — мізер», - поділився Іван Гончар.

Він зізнався, що багато у чому допомагає Ніна Митрофанівна: «Левова частка — пожертви мами. Сестра Тоня машину віддала в користування («Хонда» 2013 року). Біленька така. Ми мішки з цементом на ній возимо. Вона, звичайно, дамська машинка, але вже про це забула. В кожному монастирі потрібне авто. Одне діло, коли за свої гроші вибираєш і купуєш те, що тобі треба в хазяйстві. Інша справа, коли тобі пожертвували. Який автомобіль дали, такий і добрий», - зізнався ієродиякон Януарій.

Також він поділився, що батьки до нього приїжджали, а от сестра Тоня Матвієнко з чоловіком Арсеном Мірзояном – ще ні.

Читайте також: Безугла і «Слуги народу» фактично викрили брехливість заяв Зеленського і Єрмака про «вагнерівців», - Бутусов.