ТРИВОЖНИЙ ДЗВІНОК ДЛЯ СІЛЬСЬКОГО ГОЛОВИ

Сесія Гіркополонківської сільради відбувалася у День пам’яті жертв голодомору і політичних репресій. У визначений час усі присутні запалили свічки. А тим часом питання, яке винесено на розгляд позачергової сесії, було конфліктним: про висловлення недовіри сільському голові та дострокове припинення його повноважень.

Олександр НАГОРНИЙ

Спочатку було незрозуміло, чому так різко ставиться питання щодо сільського голови Миколи Синюка, якого обрано вже на другу каденцію населенням кількох сіл, а ще ж зовсім мало минуло часу після виборів. Говорили про сміття, що “завалило по самі вуха”, каналізацію, яка працює з перебоями, освітлення (ліхтарі побиті), дорогу, в яку вклали кошти і не довели до ладу і т. д. Однак ці проблеми не одного дня і, як справедливо говорив запрошений депутат обласної ради, директор ПСП “Рать” Віктор Шумський, необхідно приймати відповідні рішення на сесії, наприклад, про той же перехід на горохівській трасі, де гинуть люди, де немає освітлення, і настійливо звертатися до обласних та районних організацій, та й кожен депутат повинен на своєму округу робити якесь добре діло. Як виявилося, не з Луцька навезли до ставка сміття, не чужі люди забивають каналізацію та розбивають ліхтарі. Як казав один депутат, “ще немає за що лінчувати голову”.
Але в ході обговорення (а виступили майже всі депутати і навіть представники від громадськості) “вилізло” те, що й викликало недовір’я частини виборців. Бо не завжди всі біди полягають у недостатньому фінансуванні. Депутати Микола Авешніков, Анатолій Хомелюк, Марія Пишук, Іван Ярмолюк говорили про ту чи іншу ініціативу по наведенню елементарного порядку з допомогою своїх рук і грошей, яку вони виявляли, але справи не доводили до кінця (“глуха стіна”), хоча сільський голова повинен би виступати організатором.
З’ясувалось, що існує деяке протистояння між інтересами громад сіл, які відносяться до Гіркополонківської сільради, адже вони живуть у різних побутових умовах. Мабуть, повинен би бути розроблений узагальнений план по благоустрою, щоб кошти розподілялись справедливо і кожне село за щось дякувало депутатам. Бо інакше групи депутатів перетягатимуть ковдру на себе.
Однак, як і слід було сподіватися, в прилуцьких селах основний конфлікт закладено у роздачі землі та ділянок під забудову. Микола Зайчук з Гіркої Полонки сказав про те, що у всіх було на язиці: голова Микола Синюк перевищив свої повноваження і самоправно передав фірмі “Ніксервіс” в оренду 22,4 гектара землі на 49 років. Про це депутати дізналися пізніше. І хоч голова клявся, що він помилився, просив вибачення у депутатів, говорив про вигоди для громади, але тепер цією справою займається прокуратура області. Як може помилитися такий досвідчений голова, вирішуючи питання про оренду землі?
Юрій Хвень, Анатолій Хомелюк з болем говорили, що всупереч депутатському рішенню сорок земельних ділянок роздали іногороднім, а своїм доводиться приходити безрезультатно по декілька разів із заявами. До того ж не дотримується правило про виділення ділянок під забудову в першу чергу молодим сім’ям.
Депутат районної ради Ольга Вегера внесла ясність, чому нині так гостро ставиться питання:
— Справа не в тім, що депутати партійної групи, як тут кажуть, хочуть захопити владу. Вони хочуть дотримання законності, бо наболілі проблеми не вирішуються з року в рік. Адже лише за невивезення сміття накопичилось штрафів більш як на півмільйона гривень. В останні роки видано 123 рішення про виділення земельних ділянок, а що маємо взамін? Чому надано ділянку людині, яка навіть перебуває за кордоном? Є підприємства, яким виділено по дві земельні ділянки і вони не сплачують податків. Не заведено чергу для молодих сімей, хоч таке рішення було.
Депутати сільської ради схилялись до думки, що необхідно провести сесію, на якій слід детально розглянути земельні питання. Голова Луцької районної ради Богдан Прус закликав до спільних дій депутатів і голову, а депутат обласної ради Віктор Шумський — краще вивчити Закон про місцеве самоврядування, свої права та обов’язки. Частина депутатів вважала, що голова “зробив, скільки міг”: було відремонтовано Будинок культури, медичні заклади, облагоджуються дитячі садки тощо. Це й знайшло своє відображення після таємного голосування в рішенні сесії сільської ради: за дострокове припинення повноважень сільського голови проголосувало 11 депутатів, проти — 8, утрималось — двоє, а цього недостатньо для вияву недовіри. Сільському голові довелося подякувати депутатам за критику і в подальшій роботі врахувати зауваження.
Віриться, що такі бойові сільські депутати уже не піддадуться на якісь подачки, вирішення тільки своїх особистих питань, навіть, як співається в пісні, коли їм намажуть вуста медом. А для сільського голови це хай буде першим тривожним дзвінком. І не тільки для нього.