Незважаючи на те, що на календарі — кінець жовтня, і за усіма канонами опалювальний сезон мав би розпочатись, у Рокинях теплом ще й не віє. В умовах холодильної камери працюють школа, у якій навчається майже триста учнів, дитячий садок, який відвідують дев’яносто дітей...
Майже десять років у селищі Рокині існують проблеми з опаленням. Спочатку котельня, яка обслуговує майже всі установи селища та частину квартир, переходила з мазуту на газ. Процес цей затягнувся на два роки. Потім настали не найкращі часи із виплатою заробітної плати, а, отже, і з розрахунками за спожиті послуги. Ось і тепер, незважаючи на те, що на календарі — кінець жовтня, і за усіма канонами опалювальний сезон мав би розпочатись, у Рокинях теплом ще й не віє. В умовах холодильної камери працюють школа, у якій навчається майже триста учнів, дитячий садок, який відвідують дев’яносто дітей, селищна рада, будинок культури, Інститут агропромислового виробництва, Волинський учбовий центр підготовки і перепідготовки кадрів для агропромислового комплексу тощо. Установи селища спіткала та ж доля, що і мешканців трьохсот квартир. Усі вони обслуговуються єдиною котельнею виробничого житлово-комунального господарства. Попри те, що котельня перебуває, як кажуть, у повній бойовій готовності, досі невідомо, коли ж усе-таки у Рокинях розпочнеться опалювальний сезон. — Головна причина, — розповідає селищний голова В’ячеслав Судима, — борги перед комунальниками. Ті борги не дають спокійно жити рокинівцям уже давно. Шість років тому, коли В’ячеслав Судима тільки зайняв крісло селищного голови, вони становили півмільйона гривень, сьогодні — 200 тисяч. Варто зауважити, що бюджетні установи за теплопостачання проплатили до 1 листопада, а от населення ніяк не може впоратись з боргами. Сімдесят найбільш платоспроможних власників квартир, які, по суті, несли на собі увесь тягар розрахунків за послуги, провели індивідуальне опалення. Окремі ж добродії за спожиті послуги не розраховувались протягом трьох-чотирьох років, хоч фінансовий стан дозволяв це робити, і тепер мусять сплатити по п’ять-шість тисяч гривень. За такі кошти сьогодні можна спокійно придбати опалювальне обладнання і самостійно обігрівати квартиру, але селищна рада дати дозвіл боржникам не може, бо хто ж тоді сплатить по рахунках. Щоб хоч якось посприяти поверненню боргів і полегшити цей процес, був прийнятий Закон «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію». Сто власників квартир, які роками не сплачували за послуги, тепер уклали договори про реструктуризацію заборгованості. У результаті щомісячно вони вносять по 20—30 гривень. Передбачаючи проблеми з опалювальним сезоном, селищна рада розпочала шукати шляхи виходу із ситуації, що склалась, ще у травні. Відтоді неодноразово проводилися сходи селян, на яких знову і знову порушувалось питання боргів. Згідно з розпорядженням селищного голови, була створена спеціальна комісія, члени якої персонально зустрічались і розмовляли з кожним боржником. Списки власників квартир, які ухилялись від сплати боргу за спожиті послуги, вивішували у під’їздах будинків. Щоправда, увечері вони вже зникали. Очевидно, оприлюднення прізвищ когось таки зачіпало. Та, незважаючи на усі засоби, вирішити питання так і не вдалося. — Особливо прикро дивитись у вічі пенсіонерам, які, можливо, недоїдають, але за тепло розраховуються увесь час, а ось через неплатників опинились в холодній облозі, — із сумом констатує В’ячеслав Судима. Селищний голова продовжує звертатись до совісті своїх односельчан, але, коли в гаманці порожньо, вона залишається глухою. У процесі вирішення питання з опаленням атмосфера у селищі продовжує нагріватись. Ті, хто постійно платить по рахунках, закликає комунальні служби до кардинальних дій — відрізати опалення боржникам. Практично зробити це непросто. Здебільшого, система опалення у будинках встановлена таким чином, що відрізати опалення боржнику неможливо, не нашкодивши при цьому платнику. Та й з точки зору законодавства не все так легко. У Рокинях сьогодні 154 власники квартир мусять сплатити борги у судово-виконавчому порядку. Але державні виконавці зволікають, бо теж обмежені певним колом повноважень. Ось і виходить таке замкнуте коло. В’ячеслав Судима запевняє, що з 1 листопада тепло у помешкання жителів Рокинь і приміщення установ таки прийде, хоч чимало рокинівців до таких обіцянок ставляться скептично. Та навіть якщо опалення й підключать, ніхто не знає, як довго триватиме опалювальний сезон у селищі. Олена ДУДКЕВИЧ.
