Сьогодні минає 65 років відтоді, як було розпочато примусове вивезення українського населення з окупованих територій на роботу до Німеччини...
Сьогодні минає 65 років відтоді, як було розпочато примусове вивезення українського населення з окупованих територій на роботу до Німеччини.
За сімейними переказами, не оминула лиха доля й нашу родину. Остарбайтерами мали стати старші за тата брат Олексій і сестра Ольга. Але дід Матвій (їх батько) вирішив, що дівчині у чужих світах буде тяжко, тож, захопивши шмат сала і пляшку самогону, вирушив на переговори до поліцая. Мовляв, тобі все одно, головне, щоб кількість зійшлася, то випусти Гольку (так по-домашньому називали тітку Олю), а мене закрий. Поліцай на самогон спокусився, тож до Німеччини поїхали дід Матвій із сином Олексієм, а тітка Оля повернулася додому. Тривала розлука до добра не привела, бо дід зустрів на чужині іншу жінку й до бабуні Зіни вже не повернувся, лиш навідувався кілька раз. А дядько Олексій навіть за радянських часів після чарки любив згадувати, як добре велося йому в німецького бауера і які німці відмінні господарі! Чого я, вихована на традиціях радянського патріотизму, не могла йому пробачити, доки сама не побувала у Німеччині й не пересвідчилася у правдивості його слів.
