РИНОК ПРАЦІ: ЛЮДИНА ЛЮДИНІ НЕ ЛИШЕ ДРУГ, А Й КОНКУРЕНТ

Продовження. Початок у номерах за 25, 28 і 30 жовтня

За всіма даними, найкращим роботодавцем на Волині, який тісно співпрацює з Луцьким міським центром зайнятості, є ВАТ “Електротермометрія”. Протягом 2002—2003 років за направленням центру працевлаштовано більше 200 безробітних, значна частина з них — молодь. На замовлення підприємства центром зайнятості за свій рахунок розпочато індивідуальне навчання слюсарів, ливарників з пластмас, слюсарів-інструментальників, відбувається стажування безробітних на виробництві.
Однією з дієвих форм допомоги тим, хто залишився без роботи, як вважає заступник директора обласного центру зайнятості Володимир Кец, є професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації за рахунок Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Службою зайнятості області охоплено професійним навчанням на базі 27 навчальних закладів та 79 підприємств, установ та організацій 5208 безробітних громадян.
Володимир Кец вважає дуже перспективною практику підготовки спеціалістів під гарантоване працевлаштування. Таким чином на замовлення Луцького підприємства електротранспорту навчались водії тролейбусів, ВАТ “ЛуАЗ” — слюсарі механоскладальних робіт, ВАТ “Луцький підшипниковий завод” — токарі-фрезерувальники, ВАТ “Волиньгаз” — слюсарі по експлуатації та ремонту газового обладнання, Ковельської самостійної пожежної частини № 10 — пожежники. Для багатьох підприємств області здійснено підвищення кваліфікації водіїв категорії “Д” — усі вони працевлаштовані.
Проходить також індивідуальне навчання безпосередньо на робочому місці. Така форма навчання дає змогу готувати спеціалістів широкого спектру робітничих професій, яких не можна здобути у навчальних закладах.
Оскільки чимало безробітних втратило навики праці, то для них існує підвищення кваліфікації шляхом стажування. Цього разу з підприємствами, установами та організаціями різних форм власності вже укладено до сотні договорів на стажування незайнятих громадян за багатьма професіями та спеціальностями.
Пріоритетним у підготовці, перепідготовці безробітних громадян залишаються професії, які сприяють самозайнятості та роботі в службі побутового обслуговування населення: бармен, офіціант, продавець продовольчих та непродовольчих товарів, столяр, штукатур, маляр (євротехнології) та інші. Для безробітних, які вирішили розпочати власний бізнес, проводиться навчання на курсах цільового призначення — підприємець-початківець.
І все ж складається враження, що не всі роботодавці знають, наскільки вигідно працевлаштовувати людей, наприклад, на дотаційні робочі місця. Суть цієї процедури взаємовигідна для обох сторін: якщо підприємець не має заборгованості по страхових внесках, виплаті зарплати, то може укласти трудовий договір з безробітним на додаткове робоче місце і центр зайнятості виплачує зарплату та належні нарахування до соціальних фондів протягом року. І хоча ним нараховується лише середня зарплата у цій галузі нашої області, роботодавець може доплачувати за добру працю, преміювати. Умова одна: робітник повинен відпрацювати два роки, якщо ж угода порушується, то виплачені гроші повертаються державі.
Разом з директором Горохівського центру зайнятості Валентином Поліщуком ми побували у сільських підприємців Світлани та Олександра Шкамарди. Вони починали бізнес з того, що продали квартиру в Луцьку, купили автомобіль, придбали старенький магазин. За п’ять років з допомогою кредитів і роботящих рук стали на ноги, мають уже кілька магазинів, кафе, кіоск, організували столярну майстерню. Вони широко використовують безробітних на дотаційних додаткових робочих місцях. Їм це вигідно.
Виникає запитання: “А чи виплата дотацій протягом року не є розбазарюванням страхових внесків, які юридичні особи і громадяни сплачують у Фонд соціального страхування на випадок безробіття?”. Валентин Поліщук аргументовано роз’яснює: “Безробітний отримував би допомогу протягом тривалого часу, мав би субсидії від держави, тобто “проїдав” кошти тих же підприємців. А так роботодавець наймає його, розширює виробництво, отже, сплачує більші податки”.
Ще одне дискусійне питання. У 2002 році було видано 1529 безробітним в області одноразову допомогу для започаткування власної справи на суму 1883,7 тисячі гривень. Дехто вважає, що гроші пішли в пісок. Не видно того малого бізнесу. Тим більше, що центр зайнятості не має повноважень відслідковувати, на що витрачені кошти. Могли їх і пропити...
Валентин Поліщук вважає, що таку допомогу треба широко надавати без зайвої бюрократичної паперової тяганини. Ці суми досить мізерні, а людина знімається з обліку, не користується субсидіями. А для того, щоб кошти потрапляли в господарські руки, в Горохові, як і в деяких інших райцентрах, головою комісії по призначенню допомоги для започаткування власної справи є перший заступник голови райдержадміністрації. Директор центру зайнятості називає ряд добродіїв, які отримали ту допомогу, зайнялися ділом і навіть уклали трудові угоди з рядом інших громадян, які уже працюють в них продавцями, заготівельниками і т. д.
До речі, цікавий факт із практики зарубіжжя. У 8-мільйонній благополучній Швеції у процесі постійного навчання та переучування перебуває півтора мільйона, тобто п’ята частина всього населення. На профтехосвіту грошей держава не шкодує.

ХТО ШУКАЄ РОБОТУ, А ХТО СУБСИДІЇ
Однак чи завжди люди, які проходять курси за рахунок наших страхових внесків, поспішають на роботу і її знаходять? Тим більше, що такі гарантії їм далеко не завжди дають, просто вони мають шанс стати повноцінними працюючими громадянами України. Але інколи говорять, що навчання люди не відвідують, курси відбувають для “галочки” — для себе і центру зайнятості.
Телефонне бліц-опитування керівників та кадровиків ВАТ “Електротермометрія”, ВАТ “Луцький підшипниковий завод”, ТзОВ “Модерн-ЕКСПО”, ВАТ “Луцький домобудівний комбінат” показало, що запитання чи одержуєте ви кваліфіковану робочу силу з центрів зайнятості, було зустрінуто з іронічною посмішкою. І це при тому, що справді вони з ними співпрацюють. Є щасливі випадки, коли навіть банкіри знаходять програмістів, економістів, але все ж робоча сила, яка тут накопичується, скажу так, невідшліфована.
Олександр НАГОРНИЙ.
Далі буде