ІЗ ЧИТАЦЬКИХ КОНВЕРТІВ: це потрібно і мертвим, і живим...

«На нашому цвинтарі в с. Лемешів Горохівського району цього року впала велика береза, яка зруйнувала пам’ятник та хрести. Тож наш священик о. Валерій порадив, щоб позрізувати всі старі дерева, щоб не робили більше шкоди людям.

Новообрана церковна «двадцятка», люди толкові, совісні та працьовиті, і самі взялися за діло, й інших старалися організувати. Але багато людей виявилися тяжкі на підйом, чи, може, у них заснула совість? Бо мало людей відгукнулося. А ось наш священик, хоч у нього нема рідних, похованих на цьому кладовищі, першим поліз на дерево, хоч це було йому нелегко.
Мені це дуже болить, бо тут похована моя мама, яку я привезла дуже здалека, щоб її похоронити у Лемешеві. Пишу цей лист, щоб люди задумалися і за повсякденними клопотами не забували про наведення порядку на кладовищах. Думаю, що як ми відносимося до нашого родоводу, дідів, батьків, то так і наші діти будуть ставитися до нас і в житті, й тоді, коли нас похоронять», — написала до редакції наша читачка Галина Сакович.